Обставини, що склалися в нашій країні, хвилюють, якщо не сказати більше, кожного українця. Не буду зупинятися на причинах, що призвели до цього за часів попередніх керівників держави, а це — 23 роки Незалежності. Усі президенти повторювали помилки українського керівництва 1918—1920 рр., а окремі свідомо вели справу до роззброєння держави, готуючи її до загарбання ворогами.
Зупинюсь на деяких «прокольних» моментах за часів Вашої діяльності і висловлю свої пропозиції щодо виходу України з цієї ситуації. У перші години свого керівництва Ви заявили, що «для врегулювання питання сходу України потрібно кілька днів, а може, і годин». Коментарі зайві. Наступним кроком було таємно від громадськості (засідання Верховної Ради у закритому режимі) прийнято Постанову про надання особливого статусу цим територіям (Донецька та Луганська області). Ще більше здивувало запевнення, висловлене вашими однодумцями, на користь цього рішення, що, мовляв, Україна буде в райських умовах, і вони (донецькі та луганські жителі) самі «побіжать» до України.
На тлі хвилі патріотизму, що охопила всю Україну в боротьбі проти сепаратизму, не менш помилковою була Ваша заява, що «...альтернативи мирному вирішенню питання немає». Це не сприяло посиленню патріотичного духу, а навпаки. За завісою так званих перемовин за участю представників самопроголошених республік та представників російської сторони ворог гуртував і гуртує свої зусилля до захоплення нових територій, завдаючи чимало втрат нашій стороні в людях і техніці.
На мій погляд, причина всіх цих прорахунків — не до кінця усвідомлена або погано вивчена історія зародження і виникнення сусідньої держави. А ця країна, з її етносом, виникла як «продукт» Золотої Орди (саме так стверджують російські, і не тільки, історики на зразок Соловйова та Карамзіна, за походженням татарина). Етнос цієї держави формувався на фінно-ординському ґрунті. Заснувавши Москву (до речі, фінська назва) із заселенням знатних ординських родин, вони закріпили й ординські назви за окремими районами міста — Басманка, Таганка, Ординка, Арбат тощо. Росія фактично є нащадком імперії Темуджина, яка простягалася від Тихого океану до Карпат. Вона, Росія, є і за ментальністю нащадком племен, що входили в Орду. Зародившись в умовах суворого клімату Північно-Східної Азії, вони, за твердженням китайських істориків, «народжувалися і виростали на конях». Для них війна — це спосіб життя. Ці племена названі були татарами. Саме таку стратегію виробляли всі правителі Росії. Утвердити Росію в межах імперії Темуджина — заповітна мрія московських володарів усіх часів. І вони зараз намагаються її реалізувати.
Зрозуміло, що в їхніх планах «ДНР» і «ЛНР» — це лише перші кроки: в уяві російських мілітаристів можуть з’явитися Харківська, Київська та інші республіки. Надії на якісь перемовини чи мирні вирішення є ілюзорними, це шлях у нікуди.
Мої пропозиції (вони співзвучні з позиціями низки політиків, патріотів України). Перше: мобілізувати всі людські ресурси, ввівши особливий стан у країні, відмобілізувати щонайменше один механізований корпус (на зразок 10-го механізованого корпусу РГК у часи ВВв, введеного в дію на заключному етапі війни). Друге: відмобілізувати щонайменше одну танкову армію, забезпечивши повну перевагу на стратегічних ділянках, приступивши до звільнення території України від ворогів. Третє: забезпечити автотранспортом такі формування. Це буде нелегко, тому слід звернутися по допомогу до наших прихильників (насамперед США). У роки Другої світової війни США поставили Червоній армії близько 500 тис. автомобілів різного типу.
Окремо про роль російського православ’я. Воно було духовним мечем на службі у ханів Орди і залишилось таким у політиці підкорення сусідніх народів Московським князівством (пригадати хоча б поневолення Пермського князівства). Його роль не змінилася і в наші дні, більше того — його єпархії «гарно» господарюють на теренах України, створюючи різні союзи, наприклад на Київщині діє «Союз православних сил України».
Пригадати хоча б вояжі до Києва головного російського попа, митрополита Кирила (мордвина Гундяєва). Повністю екіпірований поїзд (20 вагонів із 3 вагонами-ресторанами) забезпечував досить чисельну духовну братію, яка разом з Януковичем проводила молебні біля пам’ятника Хрестителю Русі, пропагуючи ідеї «русского міра».
Потрібно усвідомити, що війна буде тривалою і вимагатиме відповідних організаційних заходів і витривалості. Свого часу Орда Темуджина під проводом Батия була зупинена силою. І зараз іншого не дано.
Я буду радий втіленню в життя моїх пропозицій, адже іншого виходу немає — державність України поставлено на кін!
Олександр ХОМЕНКО, інвалід Великої Вітчизняної війни
с. Крюківщина, Святошинський район, Київська область