Українське випробування для Європарламенту

У Європейському парламенті у Страсбурзі вчора відбувалися дебати на тему ситуації в Україні. Разом із главою союзної дипломатії Федерікою Могеріні, окрім закордонної політики ЄС, євродепутати говорили про безпеку та оборону. Це була перша стратегічна оцінка ситуації з початку конфлікту за східним кордоном Євросоюзу. Парламентарії ЄС, зокрема, закликали владу в Києві пришвидшити проведення реформ, особливо в правоохоронній сфері.

Також, за словами Президента України Петра Порошенка, планувалося засудити Росію за проведення проти України агресивної політики та за окупацію нашої території і закликати керівництво ЄС визнати так звані «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями. Водночас п’ять із шести політичних груп Європарламенту відповідну пропозицію до своїх проектів резолюції щодо ситуації в Україні не включили. Як повідомляє «Європейська правда», єдиною фракцією, яка запропонувала таке визначення, стали європейські консерватори. У проекті від своєї групи вони пропонують «звернутися до Ради ЄС з пропозицією включити Донецьку та Луганську «народні республіки» до переліку терористичних організацій».

Оприлюднений на сайті ЄП проект від Європейської народної партії, яку раніше вважали лобістом інтересів «Батьківщини» в ЄП, згадок про тероризм не містив узагалі, а в проекті соціал-демократів цей термін згадувався лише у зв’язку з критикою українського антитерористичного законодавства.

Водночас слід зазначити, що всі згадані проекти було підготовлено до теракту у Волновасі. Після нього стало відомо, що президент Європарламенту Мартін Шульц нібито має намір закликати депутатів ухвалити норму про таке визнання. На той час, коли цей номер верстався до друку, дебати ще не почалися. Так чи інак, голосування за остаточний текст резолюції заплановане на сьогодні.

Позавчора новий глава Європейської ради Дональд Туск уперше виступив перед Європейським парламентом, презентуючи рішення останнього саміту Європейського Союзу. Він закликав євродепутатів пришвидшити роботу над спільною системою обміну інформацією про пасажирів при перетині кордонів ЄС. Дональд Туск також наголосив, що про Україну та Росію говорили у відкритий спосіб і було вирішено утримувати попередній курс. За його словами, держави ЄС переконані, що Україні належить надати більшу допомогу, аби українці знали, що Євроспільнота з ними та підтримує їх. Звідси і рішення про надання додаткових 1,8 мільярда євро.

Говорячи про позицію Москви, Туск наголосив, що «можна мати різні думки щодо Росії, але ніхто, зокрема в цьому залі, не погодиться із вторгненням на територію іншої держави та вбивством її громадян».