Голодна зима 2015-го

150 інвалідів-переселенців обіцяють оголосити голодування у зв’язку з невиконанням ст. 11 Конвенції про права інвалідів ООН. Про це вони заявили у відкритому зверненні до Президента України, Кабінету Міністрів i профільних міністерств. «Одеська область — єдина в Україні, яка прийняла і розмістила на тимчасове проживання інвалідів із зони АТО. Волонтери та громадські активісти впродовж семи місяців забезпечують інвалідів-переселенців всебічною допомогою, включно з придбанням медикаментів та оплатою лікування. Бізнес, в особі директорів санаторіїв, упродовж семи місяців утримує більше тисячi інвалідів. Держава ж досі не розробила механізм допомоги цим людям і залишається осторонь вирішення їхніх життєво важливих проблем, переклавши турботу про них на громадський сектор і бізнес», — йдеться у зверненні.

Стати на «стежку війни» людей змусив голод і відчуття повної невизначеності. А формальним приводом для протестів стало закриття кухні та припинення централізованого харчування в санаторії «Сперанца» у смт Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, де живе 185 людей з iнвалiднiстю віком від двох місяців до 86 років. «На сьогоднi ми підійшли до того порогу, за яким прірва, — переконаний Олександр Бондаренко, інвалід першої групи і ліквідатор аварії на ЧАЕС, який проживає в санаторії. — Парламент прийняв Закон «Про біженців», уряд прийняв постанову про забезпечення переселенців, але на цьому все й зупинилося. Згідно з постановою, програма діє до 1 березня. Питання до влади — що далі?».

Переселенці дякують місцевим за допомогу, але зазначають: цього катастрофічно не вистачає. Від влади вимагають найелементарнішого: забезпечити людей бюджетними ліками, засобами реабілітації, і якщо не надати окреме житло, то принаймні почати фінансувати санаторії, в яких вони мають тимчасовий прихисток.

Президент Європейської асоціації прав інвалідів Олег Дрюма все ще сподівається, що питання можна вирішити «мирним шляхом». «Наша мета — щоб нас почула центральна влада. Протягом трьох-чотирьох днів до акції приєднаються й інші санаторії, бо там теж закінчується харчування, а директори просто мовчать». «Ми зіткнулися з такою байдужістю, що багато хто не витримав усього цього і повертається назад, у зону бойових дій, тому що наша держава поставила нас на коліна з простягнутою рукою», — обурюється Юлія Данильченко, координатор волонтерів, які допомагають переселенцям з обмеженими можливостями.

Представники місцевої влади стверджують, що вже півроку намагаються вирішувати проблеми самотужки і за допомогою держбюджету. За словами директора департаменту соціального захисту Одеської ОДА Ірини Маркевич, заборгованість держави перед усіма санаторіями, де живуть переселенці (а це п’ять закладів області), становить 29 млн. гривень. Востаннє гроші надходили у вересні. Відтоді — жодної копійки. «Наразі є доручення Президента Арсенію Яценюку, щоб він розглянув питання про фінансування після 7 жовтня утримання в санаторіях інвалідів. Але документа в готовому вигляді ми, на жаль, поки не бачили», — стверджує пані Маркевич.

Наразі голодних мешканців санаторію «Сперанца» обіцяють уже найближчим часом перевезти до більш обладнаних місць. Вони ж обіцянкам не вірять і готуються до рішучiших дій.