Кирзбекістан запрошує: на своїй сторінці у «Твіттері» нова «держава» звертається до редакції відомих путівників «Лонлі пленет» з проханням якомога швидше видати присвячений йому випуск.
Чудова й гостинна країна десь у Середній Азії (єдина прикрість — немає виходу до моря) чекає туристів з усього світу й водночас дещо побоюється приходу «зелених чоловічків», що прийдуть «захищати російськомовне населення» після того, як про неї активно почала писати російська преса... Усе це — про Кирзбекістан.
Той, хто цікавиться або добре вчив у школі географію, може сказати, що такої країни не існує. Донедавна це було б правдою, однак тепер Кирзбекістан — така сама реальність, як і безліч інших новин, що приходять у наш світ з інтернету. Реальність віртуальна, але ж у нинішні інформаційно насичені часи ніколи не можна бути певним на сто відсотків, де правда, а де — вигадка. Тим паче, що «народився» Кирзбекістан на дуже навіть реальному, фізичному папері. Країну з назвою, якої не існує, випадково згадав у своїй статті журналіст газети «Нью-Йорк таймс» Джон Бранч.
У матеріалі, який вийшов друком 7 січня, американець написав про альпініста Томмі Колдуелла. Описуючи його пригоди на Памірі, Бранч помилково назвав країну Кирзбекістаном, хоча насправді йшлося про Киргизстан. Пізніше на сайті газети помилку було виправлено, а сам автор статті та редакція видання принесли читачам вибачення. Але запізно — Кирзбекістан на той час уже жив своїм життям у соціальних мережах, блогах, на інтернет-форумах. Спершу висміюючи незнання географії журналістами провідного американського видання, користувачі всесвітньої мережі зрештою захопилися ідеєю й вигадали для «помилкової» країни історію, культуру, державні символи, визначні пам’ятки тощо.
На сторінці, яка з’явилася у Кирзбекістану в «Твіттері», зазначено, що це республіка зі столицею в місті Бішкент. Друге найбільше місто — Ташкек.Також було встановлено, що Кирзбекістан експортує в інші країни електроенергію, вовну й «чудові вуса».
Титул почесного президента держави присвоїли, звісно ж, Джонові Бранчу. Сам «батько-засновник» нової країни, змирившись із долею, іронічно зазначив, що якщо буде кому-небудь потрібний, його завжди можна знайти в Кирзбекістані.
На просторах соціальних мереж з’явився навіть блог банку Кирзбекістану, що закликає нових інвесторів інвестувати в економіку країни.
Деякі блогери захотіли поїхати в розрекламовану республіку й стали з’ясовувати, чи потрібна для цього віза. Спеціально для них журнал Conde Nast Traveler розробив путівник по «країні, де збуваються мрії».
До речі, на карті (віртуальній) Кирзбекістан тепер також позначений — на середині між Киргизстаном та Узбекистаном.
І все це було б дуже весело й дотепно, якби не один сумний факт: такі помилки виникають через те, що навіть журналістам, не кажучи вже про пересічних мешканців провідних держав світу, в принципі, байдуже до таких величезних, але далеких і таємничих для них регіонів, як країни Середньої Азії, Африки, Східної Європи... Навіть державні лідери інколи можуть сплутати Киргизстан із Казахстаном (або «Кирзахстаном», як невдовзі після свого призначення обмовився держсекретар США Джон Керрі), Іран з Іраком, Південну Осетію з Північною...
Як зазначає німецький оглядач агенції «Блумберг» Леонід Бершидський, особливо часто в цьому можна звинуватити американців, які, зокрема, плутають усі можливі «-стани». Знаючи про цю проблему, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв якось навіть запропонував провести референдум щодо перейменування країни в Казах Єлі, що в перекладі означає «казахська нація».
Україну чимало пересічних мешканців США на мапі світу, мабуть, також не знайдуть, хоча «завдяки» російській агресії більшість із них тепер хоч знає про саме існування нашої держави.
Та що там казати про американців, якщо навіть росіяни, які так пишаються своєю з радянських часів «найкращою освітою» і не натішаться «поверненням» Криму «додому», часто навіть не знають, де той «Кримнаш» розташований! Про це свідчить опитування російської служби Бі-Бі-Сі, журналісти якої наприкінці минулого року зверталися до москвичів із проханням показати Крим на англомовній (щоб не спрощувати завдання) мапі. Тільки кілька людей змогли знайти півострів одразу. Інші переважно «розшукували» його через Україну. Хоча і її розташування, як з’ясувалося, для декого виявилося несподіваним...
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
