Африканське життя по- новому
27 років ув’язнення, катування, смерті власних дітей і жертви особистим життям — усе це задля свободи власного народу, задля майбутнього своєї країни, задля боротьби з несправедливістю, і це лише частина того, що довелося пережити людині, яка стала символом свободи у світі. Свою книгу автор присвятив 6 дітям, 21 онукові та 3 правнукам.
Метою життя Мандели було зламати систему і побороти апартеїд (законну расову дискримінацію). У своїй книзі він досить просто говорить про складні речі. Мандела жартує там, де хочеться плакати, вселяє надію, де не можеш вірити. Він досягнув повалення апартеїду та став першим чорношкірим президентом у ПАР, що на той час здавалося просто фантастикою. Повірити у це під час ув’язнення Мандели ніхто не міг, але він зламав ту чорну стіну, проклавши шлях до свободи для кожного чорношкірого мешканця ПАРу: «В ув’язненні моя лють проти білих поменшала, а ненависть до системи, навпаки, зросла. Я хотів, щоб Південна Африка побачила, що я любив навіть своїх ворогів, але я ненавидів систему, що нацькувала нас одне на одного», — говорить у своїй книзі Мандела.
За своє життя президент отримав більше ста премій та нагород, однією з яких стала найцінніша премія світу — Нобелівська премія миру. Зміни в політиці у бік примирення, які провадив Мандела, полегшили мирний перехід до демократії в ПАР. 1996 року під його керівництвом було розроблено і прийнято нову Конституцію, здійснено низку реформ, зокрема у сфері освіти, для подолання соціальної та економічної нерівності в ПАР. Завдяки людині, яка зуміла зламати систему, ПАР таки починає життя по-новому.
Містика Майдану
Ініціаторами українського перекладу книги стали урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Геннадій Друзенко та адвокат Олексій Гончарук. «Ідея перекладу виникла саме в той момент, коли українці боролися за свою свободу на Майданах по всій країні, — розповідає Друзенко. — До Мандели я звернувся у пошуках потрібної цитати. Потім — ще однієї. Я зацікавився і почав щодня, якраз під час подій на Майдані, шукати для себе щось нове у цій книзі. Потім, із загостренням ситуації під час Революції гідності, слова Мандели про боротьбу, свободу, людську гідність ставали все більш актуальними, більш влучними».
«Довгий шлях до свободи» — це не політичне або революційне чтиво, книга, як сказав Олексiй Гончарук, один з організаторів проекту, — про все: про любов, політику, дружбу, історію, апартеїд, а головне — свободу та боротьбу. Це книга, у якій кожен для себе знайде щось своє, найцінніше. Це паралелі між подіями ХХ століття у ПАР та в Україні сьогодні: «Ця книга — це відповідь нам, українцям, як жити далі. Це гучний заклик, що війну можна припинити мирно. Це приклад тієї самої Європи, яка до останнього не допомагатиме беззахисній країні, так було у ХХ столітті, так є і зараз. Особисто для мене — це альтернативна історія України, тільки з куту подачі іншого континенту», — коментує «УМ» Олексій Гончарук.
СКЛАДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ
Африканський діалект
У цій книзі використано близько 9 мов з різними африканськими діалектами, тому українському перекладачеві Василю Старку було непросто. Проте, за його словами, найбільші складнощі як для перекладача полягали не так у теоретичній частині, як у психологічній. «Велика частина роботи над перекладом припала якраз на події Революції гідності. Були такі дні, коли перекладати було дуже важко. Але були і дні, коли я перекладав якусь сторінку і бачив, що це речення, ця фраза, ця цитата — один в один лягає на ті події, які відбувалися тоді в Україні. Я зрозумів, що робота над цією книгою — це більше, ніж просто переклад», — ділиться з «УМ» пан Старко.
Важливим моментом у впровадженні й донесенні до читача цього видання є те, що помер Нельсон Мандела якраз під час розпалу Революції гідності ( 5 грудня 2013 року), і, на думку ініціаторів проекту, — це також певний знак, оскільки, як писав Мандела: «Правда полягає в тому, що ми ще не вільні, ми просто здобули свободу бути вільними, право не бути пригноблюваними. Справжнє випробування нашої відданості свободі лише починається».