Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Гра із Гоголем
14.01.2015
Завдяки ілюстраціям Іллі Ісупова тепер Гоголя читатимуть найбільші модники в Україні. (з сайта glamukraine.com.)
Дехто з любителів містики жартує, що Микола Гоголь, коли починав писати збірку оповідань «Вечори на хуторі біля Диканьки», кусав собі лікті, що пройде 185 років і лише тоді в Україні працюватиме художник, який розумітиме світ, як він, і зможе гідно проілюструвати його твори. Ось і прийшов той час. Нині «Основи» на чолі з Даною Павличко видали «Вечори на хуторі біля Диканьки» мовою оригіналу з ілюстраціями киянина Іллі Ісупова, якому приписують образ «вічного тінейджера» актуального мистецтва. До слова, Ілля — представник художньої династії Ісупових, його батьки і брат займаються образотворчим мистецтвом, лише він — контемпорарі-артом. Створює фігури з воску на полотнах, займається живописом, графікою, відео-артом. Роботи митця представлені у приватних колекціях та галереях України, Німеччини, Італії, Іспанії, Росії, Японії.
Ілля Ісупов уперше в житті ілюстрував книгу. В намальовану гоголівську історію він вдало вплів алюзії на сучасне. До прикладу, на одній із головних ілюстрацій чорт стоїть із молотом, а над ним сяє місяць — тонкий натяк на один із радянських символів — серп із молотом. Дана Павличко задоволена такою співпрацею: «Ілля — надзвичайний художник, у його творчості дуже багато гумору й алюзій до історії та людської суті. Вирішили, що Гоголь ідеально йому підходить. Дуже рідко книги ілюструють художники, зазвичай цим займаються ілюстратори».
— Ілля, чому ви взялися за ілюстування книги?
— Спочатку ідея була у тому, що книга має бути приємна. Доволі довго в українському книговиданні тривала пауза, думаю, десь років 30 тому ілюстратори пішли з книг. Зараз почалися зміни, 3-4 роки тому з’явилися нові видавництва, і багато людей зацікавлені у тому, щоб видавати книги, які приємно тримати в руках.
— А чому саме Гоголь? Що вас поєднує із цим автором?
— Усі знають Гоголя, всі читали його, але хочеться, щоб книга не була старою, жовтою і з неприємним запахом, бо це вже не книжка для читання. Працювати над цією ідеєю легко, дуже важливо зробити при цьому легкі ілюстації. Поки такого видання Гоголя не було. Усі, зазвичай, дуже старі і вже не придатні для читання. Щодо спільного із Гоголем, то це насамперед історія про чортів. Гоголь, як і я, до кінця не розуміє, чи добрий чорт, чи поганий. Таке поняття мені дуже знайоме. Мій улюблений герой — чорт. Він найбільш неоднозначний персонаж цієї книги.
— Кількість ілюстрацій була заздалегідь запланована?
— Випадкова. Це — 24 ілюстрації. Загалом, це не комікс, а книга, яку потрібно читати, тому на кожній сторінці робити ілюстрації не є доцільним. Робота над нею для мене — як відчуття доброго, легкого і знайомого твору, який приємно перечитати ще раз.
— Чим особлива для вас робота над ілюстраціями Гоголя?
— Ілюстрація книг для мене дуже важлива. Як і все, що навколо цього. В малюнках важливо передати вплив книжки, а також створити власний почерк. А ще для мене пріоритетним стало виконати цю роботу без всякої вигоди, перемогло бажання і відчуття, що це потрібно робити. Головне у цій книзі — текст. Тож моїм завданням було підкреслити розповідь. Я намагався робити ілюстрації лаконічними, щоб вони відтіняли Гоголя, але не перебивали його.
— Скільки часу пішло на цю роботу?
— Приблизно три місяці. Це була гра — зробити не мегасучасне, а грати на балансі. Хотілося, щоби книга мала відтінки і вигляд старої, а коли читач братиме її у руки, то щоб розумів, що це сучасне видання. Ми з цим дуже вдало погралися, працювали з кольором.
— Звідки черпали натхнення?
— Я передивився всі видання «Вечорів...» Гоголя. До речі, Гоголь і сам малював ілюстрації до своїх творів — я і таке знайшов, у мене є кілька цих малюнків. Колись він прекрасно зобразив церкву з оповідання «Страшна помста» і Катерину ІІ. Я дуже багато копався і знайшов чимало інформації про Гоголя. Читати і розуміти, звідки усе взялося, виявилося дуже цікаво. Також перечитав усі твори, які вміщені у книзi, по декілька разів. Це також дуже допомогло. Першою з’явилася обкладинка. Вона і зробила усю книгу.
— Чи є у вас найулюбленіший твір у цій книзі?
— Це «Ніч перед Різдвом». Там усе дуже цікаво переплелося: історія, кіно, свято. Мені здається, це один із найживописніших творів у літературі.
— Які б ще твори хотіли проілюструвати?
— Не знаю поки кого саме, всіх класиків хотілось би. Закінчимо цей проект і подумаємо, хто буде наступним. Але думаю, що такий формат спрацював, людям це цікаво.
НЕ СЛОВОМ ЄДИНИМ
Другий проект — зірковий. У його рамках Гоголя читають відомі українці: актори, телеведучі, бізнесмени, журналісти, громадські активісти. Всього в читанні взяли участь 13 людей. У мережі уже з’явилося відео із Дмитром Бондаренком, Віталієм Гайдукевичем, Анастасією Станко, Остапом Ступкою, Сергієм Кошманом та Олексієм Мочановим.
НА ЗАМІТКУ
У збірці вісім оповідань — «Сорочинський ярмарок», «Вечір напередодні Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька і його тітонька» та «Зачароване місце». Коштує така книга у видавництві 110 гривень, у книгарнях ціна буде вищою — близько 150 гривень.
