Країну врятує популістка?

13.01.2015
Країну врятує популістка?

Колінда Грабар-Кітарович зі своїми соратниками по виборчому штабу. (з сайта vecernji.hr.)

Відсвяткувавши Різдво й Новий рік, Хорватія швидко повернулася до роботи й навіть уже встигла обрати собі нового президента. Перший тур виборів, який відбувся 28 грудня, переможця серед чотирьох претендентів на посаду глави держави не виявив. Чинний президент, 57-річний Іво Йосипович, заручився підтримкою 38,5% виборців, що взяли участь у голосуванні, а його головна суперниця, колишній міністр закордонних справ Колінда Грабар-Кітарович, здобула 37% голосів. Тож позавчора відбувся другий тур, перед яким Йосипович — досвідчений і шанований у народі політик — вважався беззаперечним фаворитом. У 46-річної Грабар-Кітарович, яку вважають популісткою, шанси на перемогу були значно меншими. Так принаймні пророкували експерти. Але їхні прогнози виявилися хибними.

Іще за 5 хвилин до того, як о 20:00 зачинилися виборчі дільниці, були оприлюднені результати екзит-полу, згідно з якими Грабар-Кітарович лідирувала з результатом 51,2% голосів. А приблизно за годину після завершення голосування і підрахунку більше половини бюлетенів стало зрозуміло, що й реальний результат практично збігається з даними екзит-полу.

Учора вранці голова Державної виборчої комісії оголосив, що, за результатами обробітку бюлетенів, зі 100% дільниць, розташованих у межах країни, кандидат від правоконсервативної опозиції Колінда Грабар-Кітарович стала першою жінкою, обраною президентом Хорватії. Офіційні результати, втім, станом на вчора по обіді ще не оприлюднили, оскільки тривав підрахунок голосів на закордонних виборчих дільницях та в Сербії, Чорногорії й Боснії і Герцеговині, де більшість місцевих хорватів має паспорти Хорватії.

За попередніми підсумками, в другому турі виборів Грабар-Кітарович підтримали 50,75% виборців, Йосиповича — 49,25%. Різниця здобутих голосів становить лише трохи більше 20 тисяч. Попри це, Йосипович уже через годину після закриття виборчих дільниць визнав свою поразку, поздоровив суперницю з перемогою та оголосив, що надалі залишається в політиці, бо не хоче зрадити ту половину електорату, яка його підтримала.

Новообрана глава держави, у свою чергу, пообіцяла бути президентом всіх хорватів, незалежно від їхніх політичних уподобань. І з властивим їй популізмом пообіцяла зробити Хорватію однією з найзаможніших країн Європи та світу. Особливо гаряче пані Колінда дякувала селянам та пенсіонерам, адже саме вони переважно її й підтримали. У столиці країни Загребі та кількох інших великих містах перемогу здобув Йосипович.

Явка виборців становила 58,9%, що на 12% більше, ніж у першому турі.

Хоча президент у Хорватії виконує здебільшого представницькі функції, нинішні вибори розглядають як випробування для ключових політичних партій напередодні майбутніх парламентських виборів, які мають відбутися наприкінці 2015 року. Позиції президента погіршила підтримка правлячої коаліції, яка так і не змогла витягти Хорватію з шестирічної рецесії. Тепер його завданням буде згуртування лівих сил перед парламентськими виборами.

Грабар-Кітарович висунула правоцентристська опозиційна партія Хорватський демократичний союз, яка свого часу втратила владу внаслідок численних корупційних скандалів. Завдання переможниці — повернути партію до влади на цьогорічних парламентських виборах. Але, передусім, вивести країну з безробіттям на рівні 20 відсотків із затяжної рецесії.

Хорватія приєдналася до ЄС улітку 2013 року і до цього часу залишається однією з найбідніших країн Союзу. Розмір її державного боргу становить 80% від ВВП. У третьому кварталі 2014 року економіка країни скоротилася на 0,5%.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>