Минулого місяця парламент Греції здійснив три спроби обрати нового президента. Щоразу — безрезультатно. Як наслідок, автоматично набрала чинності вимога Конституції про розпуск парламенту та дострокові вибори, які вже призначені на 25 січня. До того часу країна залишається фактично без президента, парламенту й зі старим урядом Антоніса Самараса, який перебуває при владі з середини 2012 року. Тож переговори про наступний транш фінансової допомоги від трійки кредиторів (Єврокомісії, Європейського центробанку та Міжнародного валютного фонду) вести нікому.
Дострокові парламентські вибори — це саме те, чого прагнула і добивалася опозиція, зокрема лівий блок «СІРІЗА». Ця коаліція лівих радикальних сил на чолі з Алексісом Ципрасом лідирує в опитуваннях громадської думки з рівнем підтримки у приблизно 30 відсотків, маючи реальні шанси перемогти на виборах і створити власний уряд. Ципрас уже заявив, що в разі перемоги докорінно змінить політику уряду, аби вгамувати обурення греків, які потерпають від жорстких заходів бюджетної економії. Водночас він зазначив, що не прагне виходу Греції з єврозони — лише хоче для своєї країни «більш справедливих умов».
Та попри ці заспокійливі заяви у Брюсселі пам’ятають попередні погрози радикалів із «СІРІЗА» про можливий вихід не тільки із зони євро, а й узагалі з Європейського Союзу. Тоді ліваки пояснювали такі наміри бажанням обрати для Греції «власний шлях і методи виходу з кризи, не прирікаючи населення країни на особисті жертви».
У своєму першому номері цього року, що вийшов друком 5 січня, німецький тижневик «Шпігель» надрукував статтю, в якій запевняє: якщо на виборах грецького парламенту переможе коаліція «СІРІЗА», канцлер ФРН Ангела Меркель та міністр фінансів Вольфганг Шойбле «вважатимуть вихід Греції з єврозони фактично неминучим». За інформацією часопису, німецький уряд дотримується думки, що економіка країн єврозони достатньо зміцнилася в порівнянні з піком кризи 2012 року, і вихід Греції не буде для них катастрофічним.
Утiм напередодні виходу цієї статті, яка ще до друку отримала широкий резонанс, німецька влада була змушена спростувати таку позицію. Мовляв, ніхто не хоче виходу Греції з єврозони. Це дорого коштуватиме й анулює чотири роки політичних реформ у країні. Тому Берлін сподівається, що після парламентських виборів Греція збереже свій проєвропейський напрям, заявили представники партії Меркель. На їхню думку, заява про можливий вихід Греції з єврозони після перемоги коаліції радикальних лівих була лише спробою вплинути на позицію грецьких виборців. Але вирішувати однаково їм. І якщо вони оберуть «СІРІЗА», Брюсселю доведеться поважати це рішення.
А греки, схоже, ще й самі не визначилися, який шлях їм обрати. Як свідчать результати тих самих опитувань, відмову від євро підтримує вкрай незначна частка населення, тоді як 74 відсотки категорично переконані, що країна має залишитися в єврозоні.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
