Друг Росії займеться Україною

25.12.2014

Сербське міністерство закордонних справ оприлюднило план головування в Організації безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яке з початку 2015 року перейде до Сербії від Швейцарії. Серед пріоритетів — розвиток «вільної, демократичної і єдиної євроатлантичної та євроазійської безпекової спільноти, яка простягається від Ванкувера до Владивостока».

Раніше глава МЗС Івіца Дачич заявив, що у фокусі сербського головування буде Україна, оскільки ОБСЄ — це єдина міжнародна організація, яка активно намагається налагодити мир на Донбасі. «Плануємо працювати з головними зацікавленими сторонами над мирним вирішенням цієї кризи і знову наголошуємо на важливості дотримання усіма сторонами Мінської угоди», — підкреслив міністр.

Однак авторитетність посередницької ролі ОБСЄ в цьому конфлікті вже тепер перебуває під сумнівом. І не лише тому, що автомобілі з логотипом організації надто часто опиняються поряд із сепаратистами. Як зазначає Бі-Бі-Сі, Росія, яка підтримує «ополченців», звинувачує місію в упередженості, тоді як Україна — у «сліпоті». Виникає питання, що зможе зробити Белград, аби не допустити такої критики?

Як зауважив колишній посол Сербії в Україні Душан Лазич, який має досвід роботи й у Москві, Сербія — «маленька країна», себто не дуже впливова на міжнародному рівні. Тому «її можливості під час головування в ОБСЄ — такі як пошуки виходу з кризи чи конструктивні пропозиції — будуть обмеженими». За словами Лазича, конфронтація «зайшла вже далеко», підписані перемир’я та угоди на практиці не застосовуються. Тому, попри всі позитивні намагання Белграда, швидко подолати російсько-українську кризу не вдасться.

Директор Центру євроатлантичних досліджень із Белграда Єлена Мілич теж дуже стримано оцінює можливості Сербії на чолі ОБСЄ. Експерт вказує на те, що коли Сербія подавала кандидатуру на головування в цій організації, української кризи ще не було. І нині представники сербського уряду «опинилися в незручній ситуації», бо на них «чиниться великий тиск не лише з боку Росії, а й з боку Заходу, щоб під час головування схилити до певної позиції».

Пані Мілич вважає «безвідповідальними» заяви офіційного Белграда, що Сербія нібито не узгоджуватиме свою політику із зовнішньою політикою Євросоюзу щодо української кризи. Сербію називають одним із небагатьох союзників Росії в Європі. Москва нещодавно подякувала Белграду за те, що він єдиний з європейських столиць не вдався до санкцій проти Росії. На думку пані Єлени, російський вплив на Сербію залишатиметься і після припинення реалізації проекту газопроводу «Південний потік». Якщо ж Белград спробує цьому суперечити і відповідально зіграти роль голови ОБСЄ, то «відчує великий тиск».

Росія має важелі впливу на Сербію — це корупція та непрозорі схеми в економіці. Скажімо, партія глави МЗС Дачича в уряді контролює держкомпанію «Сербіягаз» та енергетичні зв’язки з Росією. Як наголошує Душан Лазич, перед головуванням в ОБСЄ Сербія вела політику з елементами «сидіння на двох стільцях», прагнучи «сподобатися» і Євросоюзу (де отримала статус кандидата на вступ), і Росії. В умовах головування в ОБСЄ простір для такої політики буде звужуватися», тож Белграду доведеться зробити вибір.

Водночас генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр позавчора в інтерв’ю «Німецькій хвилі» заявив, що, оскільки Сербія має сильні зв’язки з Росією і міцно задіяна в процесах європейської інтеграції, вона чудово підходиь на роль чесного посередника для вирішення кризи на південному сході України.

Тим часом серед політичних еліт Росії панує ейфорія з приводу головування Сербії в ОБСЄ. Спікер Держдуми РФ Сергій Наришкін у привітальному листі голові Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкке Канерве з нагоди Різдва та Нового Року також висловив сподівання на якнайшвидше скликання засідання Міжпарламентської групи зв’язків із питання України вже під головуванням Сербії. Ця група була створена з ініціативи самого Наришкіна влітку цього року, але до цього часу не відбулося жодного її засідання через відмову від участі з боку представників низки країн, включно зі США, Польщею та Україною.

Глава МЗС Росії Сергій Лавров минулого тижня під час переговорів із сербським колегою Дачичем заявив, що Москва «готова зробити все», щоб головування Сербії в ОБСЄ було успішним. Дачич, у свою чергу, під час візиту до Москви пообіцяв, що розвиток мирного процесу в Україні стане пріоритетним завданням головування Сербії в ОБСЄ у 2015 році.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>