Цьому дав, а цьому обіцяв

25.12.2014
Українці, нарешті, побачили проект Державного бюджету-2015 — головного документа, який визначатиме їхнє життя упродовж наступного року. Спочатку «ще теплий», за висловом одного з народних обранців, з друкарні документ потрапив до народних депутатів. Уряд, який завітав для представлення бюджету до Верховної Ради, запропонував усім присутнім швидко проголосувати «за» його дітище. Трохи погортавши сторінки і не знайшовши там достатнього фінансування своїх пріоритетів, нардепи сказали своє рішуче «ні». Причому проти бюджету об’єдналися як праві, так і ліві, як БЮТ, так і Опозиційний блок. Словом, усе відбувалося, як завжди...

З миру по нитці: народ, Нацбанк і... МВФ

Презентувала проект Дербюджету особисто новий «іноземний» міністр фінансів Наталія Яресько. Уклали його на базі консервативного прогнозу розвитку, який передбачає падіння ВВП на 4,3% та інфляцію 13,1%. Скептики одразу ж досікалися до обох цифр. По-перше, падіння ВВП, на їхню думку, цьогоріч становитиме цілих 7%, а наступного року малоймовірно, що буде краще. По-друге, річна інфляція вже нині становить 21%. А наступного року сам Прем’єр Яценюк радить тугіше затягти паски. А отже, можна підозрювати, що Мінфін видає бажане за дійсне.

Обсяг номінального ВВП — 1 трлн. 720,8 млрд. гривень. Але найамбіційніше у цьому документі виглядають доходи — 475 млрд. гривень. «У нинішньому році ми отримали 290 млрд. гривень. Як можна збільшити надходження при падінні ВВП на 4,3%?» — резонно здивувався депутат від провладного «Блоку Петра Порошенка», відомий економіст Віктор Пинзеник.

Сам Мінфін сто мільярдів зверху планує отримати на третину із позик, а решту — перерахуванням коштів із НБУ та зростанням податків. Так, один лише ПДВ має принести Україні 156 млрд. гривень, залишаючись головним джерелом наповнення казни. Фізособи принесуть державі 42 млрд. гривень, підприємства — 33 мільярди. А це вже незвично для наших реалій. «Подібні очікування можливі лише при реальній дерегуляції, зниженні соціального навантаження на підприємства, виведенні економіки з тіні, а також стримуванні корупції», — вважає експерт «Юні Кредит банку» Тантелі Ретувухері. Така ж ситуація і з ПДВ. «Поки при місцевих податкових працюють конвертаційні центри і влада на це не реагує, подібного рівня податку на додану вартість забезпечити влада не зможе», — додає аналітик.

Викликає несприйняття і 65 млрд. гривень, які має надати Нацбанк. Особливо якщо знати, що цьогоріч регулятор має «план» на 22,8 млрд. гривень. Іншими словами, Кабмін фактично зобов’язує головний банк держави ввімкнути друкарський верстат на банкнотній фабриці. Але при цьому наївно сподівається на низьку інфляцію. Втім незалежні експерти пояснюють, що міг мати на увазі уряд, плануючи суттєве зростання доходів: міжнародні пакети фінансово-економічної допомоги.

Пікантно виглядав на обговоренні бюджету момент, коли у Наталії Яресько запитали, на якому рівні її відомство розраховувало вартість гривні. Пані міністр відповідала обтічно, аж поки мікрофон не взяв Прем’єр Арсеній Яценюк. «Закладений у бюджет курс — 17 гривень за долар», — сміливо пояснив він.

Заробляють, передусім, у погонах

Значно цікавіша для широкого загалу інша стаття Держбюджету — витратна. Зазвичай навколо неї ламається найбільше списів у сесійній залі Верховної Ради, а надто — у кулуарах. Нинішній рік, коли доводиться економити, — особливий. А тому до вівторка, 30 грудня, документ має бути проголосований, списів буде поламано особливо багато. З різними, треба думати, наслідками для їх власників.

Витрат заплановано на 527,2 млрд. гривень. Тож дефіцит бюджету — за ідеальних умов, тобто що він узагалі буде виконаний, — 52 млрд. Це, наголошуємо, у найкращому випадку. Прожитковий мінімум iз нового року залишається без змін — 1176 гривень. Зросте він тільки з 1 грудня 2015 — на 154 гривні. Також iз грудня зросте допомога на дитину до 6 років — на 135 гривень, до 1167 гривень. На дитину віком від 6 до 18 років ця допомога зросте на 169 гривень і під завісу року становитиме 1455 грн. Розмір середньої пенсії для непрацездатних iз 1 грудня зросте на 125 гривень і становитиме 1074 гривні. Погодинна оплата праці в Україні зросте з нинішніх 7,29 до 8,25 гривнi.

Цікаво розподілили чиновники фінансування конкретним міністерствам. У найбільшому плюсі, як і можна було здогадатися, — Міноборони. Замість цьогорічних 13,6 млрд. гривень захисникам держави виділять 39,4 млрд. гривень. Щоправда, цифру 13,6 млрд. можна вважати доволі умовною, адже вона не враховує витрат на проведення АТО. Витрати на Президента уряд планує трохи збільшити: із 0,28 до 0,38 млрд., а от на Верховну Раду, навпаки, зменшити — замість 0,67 до 0,52 млрд. Урізали фінансування урядовці і самим собі: витрати на діяльність Кабміну зменшено із 0,25 до 0,23 млрд. гривень.

Традиційний тренд усіх останніх років — витрати на культуру, медицину, освіту зменшують, на силовиків збільшують — залишився без змін. Хоча й незначно, але фінансування на відомство ще одного міністра-іноземця, Міністерство охорони здоров’я, урізали з 6,4 до 4,7 млрд. гривень. Натомість 4 млн. гривень таки виділили на «безкоштовне», за словами його керівника, Міністерство інформаційної політики, проти створення якого в Україні не виступав тільки лінивий. Натомість СБУ отримала «плюс»: замість нинішніх 3,2 млрд. — 4,3 млрд. гривень.

Таке зростання можна пояснити необхідністю активізувати роботу розвідників у зонах конфлікту, а також для запобігання терактів. МВС, яке також бере активну участь у війні, отримало подвійне фінансування: замість 15 — цілих 30 млрд. гривень! Але доволі дивним виглядає збільшення видатків на такий яловий орган, як Генпрокуратура — із 2,9 до 3,8 млрд. гривень. Залишається сподіватися, що це дозволить славним слідчим знайти і покарати хоча б одного вбивцю людей на Майдані.

...У тому, що бюджет таки ухвалять до нового року, експерти практично не сумніваються. Причому кардинальних змін до документа не вноситимуть — щонайбільше, косметично підрихтують.