«А тепер я покатаюсь!»

«Арсеній Петрович кланятися велів!»

На підприємстві та навколо нього публікація в «Україні молодій» набула величезного резонансу. Дехто вважав, що Віктору Суботіну залишилося на «теплому» місці бути вже зовсім недовго. Тим паче що після Революції гідності позиції наближених до клану Віктора Януковича вже не гарантують автоматичного захисту від переслідування правоохоронцями.

Утiм навіть попри це масштабні зловживання на підприємстві не припинилися. А нещодавно, як повідомляють джерела «УМ» на «Турбоатомі», Віктор Суботін повернувся після важливої зустрічі у Києві і наступного дня зібрав нараду. Виглядав він напрочуд задоволеним і повідомив своїм наближеним — проблеми вирішені на найвищому рівні! І, аби надати своїм словам більшої ваги, уточнив: «Арсеній Петрович передавав усім вітання!». Й одразу ж велів купувати авіаквитки на австрійський гірськолижний курорт. За заводський, ясна річ, рахунок.

Хвилюватися, що під час посадки в літак на пана директора можуть очікувати проблеми із прикордонниками, також нібито не доводиться. Адже ще одна радісна для нього звістка надійшла з правоохоронних органів. Слідчого, який вів справу про вкрадені 2,6 мільярда гривень... усунули від цієї справи. Трапилося це саме того тижня, коли слідчий мав намір висувати Віктору Суботіну підозру про скоєння злочину.

Відтепер справою «Турбоатома» та його підприємливого директора опікується новий слідчий. Який, за його словами, хоча й не планує закривати справу, але і таких рішучих намірів, як його попередник, також не має. Поки що він просто приймає документи справи... Таке явне і неприховане затягування часу на підприємстві сприйняли однозначно: Суботіну і справді вдалося домовитися з кимось дуже впливовим! Тим паче що пан директор уже настільки наростив свою активність, що нині продовжує фінансувати заводськими грішми структури, близькі... до режиму Януковича, а також завзято нищити завод.

Спростувати це переконання та змінити настрої на заводі може тільки безкомпромісна оцінка його «подвигів». Як управлінця, так і з погляду дотримання кримінального законодавства.

Прибуток завдяки... НБУ та «дерев’яні» заробітки

Серед козирів, якими Віктор Суботін планував вразити Прем’єр-міністра України, кажуть, був показник прибутковості «Турбоатома». За дев’ять місяців нинішнього року підприємство отримало непоганий прибуток — 840 мільйонів гривень. «Показник абсолютно дутий! — спростовує ці дані колишній генеральний директор заводу Євгеній Бєлінський. — Реально завод заробив близько 300 млн. гривень. Інше ж — курсова різниця». Іншими словами, ефективність роботи топ-менеджменту «Турбоатома» досягнута завдяки... падінню курсу національної валюти із 8 до 16 гривень.

Тим часом заробити «Турбоатом» міг би значно більше. Якби його нинішній керівник піклувався інтересами підприємства, а не своїми власними. Ось найяскравіший приклад: завод продав замовникові у Російській Федерації дві турбіни. «Ринкова вартість такої турбіни-«мільйонника» становить 157 млн. доларів, — каже Євгеній Бєлінський. — Відтак на рахунки підприємства мало би надійти 314 мільйонів. Але пан Суботін вирішив їх продати чомусь по 90 мільйонів за кожну!».

Чим можна пояснити такий дивний «дисконт», не може сказати ніхто. Навіть самі заводчани були злегка здивовані подібною ціновою політикою. Найпростіша гіпотеза: насправді їх продали за повну вартість — 157 мільйонів кожна. Але під час укладання контракту було досягнуто «джентльменської» угоди. Простіше кажучи, сторони домовилися про банальний «відкат». Завод при цьому зазнав збитків на 134 мільйони доларів. Якщо порахувати їх по нинішньому, навіть дуже оптимістичному курсу — 16 гривень за долар, то отримаємо збитки на суму 2 мільярди 144 мільйони гривень. Ось де криється таємниця ефективності!

Але насправді підприємство втратило значно більше, ніж «якихось» два мільярди! Адже Віктор Суботін уклав експортний контракт... у рублях. «Я працював на підприємстві 37 років, і завжди подібні угоди номінувалися у конвертованій валюті, — каже Євгеній Бєлінський. — Це ж додатковий захист від форс-мажору». Саме такий «форс-мажор», який, утім, не складно було передбачити, і трапився. Російська національна валюта втратила свою удавану стабільність, суттєво знецінившись. Відтак де-факто турбіни за 157 мільйонів доларів стали коштувати значно менше, ніж навіть 90 мільйонів! І завод замість запланованих прибутків упродовж півроку отримував «дерев’яну» валюту.

Нині на «Турбоатомі» готується чергова, не менш геніальна оборудка: продаж двох «нових» турбін-«мільйонників». Які, за словами заводчан, виготовили ще... 25 років тому. «Цікаво, за скільки їх готові продати? — запитують заводчани. — Чи за «договірних» 90 мільйонів доларів, чи за реальні 157? Адже в «Альткома» вони, як відомо, коштують 250 млн. доларів. І це не дивно, адже вага такої турбіни становить 5700 тонн, у ній налічується 7 мільйонів (!) деталей, а трудомісткість — 800 тисяч нормо-годин, термін виробництва — 2,5 року».

28 мільйонів на «ДНР», а робітники хай почекають!

На цьому, втім, біди трудового колективу не закінчуються. А навпаки, тільки починаються! «Директор Суботін оголосив про масштабне скорочення, — телефонують нам із Харкова. — Вже до Нового року колектив чисельністю 5 814 чоловік обіцяли «прорідити» на 750 фахівців. Усього ж до 1 березня «під ніж» скорочення потраплять 1,5 тис. висококваліфікованих працівників. Тим, кому пощастить «вціліти», директор обіцяє підвищення зарплати на 5-7 відсотків. Інакше, ніж знущанням і насмішкою, ми це назвати не можемо».

А ось детальна статистика. Ремонтно-механічний цех: із 270 працівників роботи до кінця нинішнього року позбудуться 110. 81-й цех: із 210 робітників звільнять 60. 67-й цех: із 214 скоротять 70... Офіційне пояснення керівництва — оптимізація витрат.

«Але якою «оптимізацією» можна пояснити дивний вчинок нашого керівництва, коли в серпні нинішнього року, саме перед днем народження Андрія Клюєва, перерахували 28 мільйонів гривень Артемівському заводу «Цвєтмет»? Тим паче коли навіть заводські експерти казали, що цього не можна робити, бо завод — практично банкрут, він не працює, що ми втратимо ці кошти назавжди... Нічого не подіяло, був наказ — і гроші пішли. Адже «Цвєтмет», як вважається, входить у сферу інтересів екс-депутата-«регіонала», одного з найближчих соратників Віктора Януковича», — розповідають наші джерела на «Турбоатомі». Ну і, як стверджують у ЗМІ, саме через клюєвські структури відбулися, принаймні на перших порах, організація та фінансування квазіреспубліки «ДНР».

Заводчани також цікавляться: а як пов’язується необхідність суворої економії із новими придбаннями нерухомості для директора Віктора Суботіна? Скажімо, його замок у Чехії за 41 млн. євро. Куплений «до колекції» — розкішного маєтку в німецькому курортному мiстечку для мільйонерів Баден-Бадені.

«Пильнуйте документацію від директора!»

На «Турбоатомі» переконані: мільярдні крадіжки на підприємстві — це лише квіточки. А ягідки — це цілеспрямована діяльність зi знищення заводу. Який сьогодні дуже невигідний його прямому конкуренту — російській корпорації «Силовые машины». Адже, мовляв, харківське підприємство може виготовляти техніку, яку нині не в змозі робити росіяни.

«І справді, «Турбоатом» здатний виготовляти так звані тихохідні турбіни-«мільйонники», — підтверджує цю версію колишній очільник заводу Євгеній Бєлінський. — Російський завод у Санкт-Петербурзі може виробляти тільки швидкохідні турбіни. Українські машини, таким чином, є ефективніші. І безпечніші. І ще один важливий нюанс: «турбоатомські» турбіни, на відміну від російських, можна використовувати для вироблення тепла для населення».

Подібну техніку, як у Харкові, виробляє тільки французька фірма «Альстом». «Свого часу росіяни й справді намагалися укласти угоду з «Альстомом», але отримали відмову, — каже Бєлінський. — Тому цілком ймовірною є версія про те, що ми маємо справу з конкурентною боротьбою: росіянам вигідно знищити потужного харківського конкурента й отримати величезний пакет замовлень для атомних електростанцій».

Як відомо, свого часу «Турбоатом» належав до першої четвірки найпотужніших світових виробників обладнання для атомної енергетики. Сьогодні його позиції хоча й трохи погіршилися, але потенціал підприємства залишається напрочуд потужним. Тим часом російські виробники, що також борються за цей ринок, за словами експертів, «хочуть забрати все».

А з огляду на ситуацію з українським енергетичним сектором, проблема «Турбоатома» набуває не лише економічного, а й політичного характеру. І якщо ми дозволимо Кремлю — а саме він стоїть навіть за формально приватними російськими стратегічними підприємствами — знищити свого українського конкурента, то цим самим не тільки викинемо на вулицю понад п’ять тисяч працівникiв та завдамо збитків державі. Паралельно ми ускладнимо свій шлях до енергетичної незалежності — адже Україна буде змушена купувати за кордоном (читай, у Росії. — Авт.) не лише паливо для своїх АЕС, а й обладнання. І таким чином, ми породимо ще одну проблему, на додаток до вже існуючих газової та вугільної.

...«Хочемо повідомити, що в нас на підприємстві переводять документацію на електронні носії, — телефонують нам із Харкова. — З погляду сучасних підходів — це, безумовно, правильна річ. Але ми не переконані, що таємна інформація може бути надійно захищена. Адже аби записати наші розробки, які не мають аналогів у світі, вистачить десяти флешок».

Тим часом працівники заводу все більше переконуються, що Віктор Суботін працює на «чужу команду». «Ось подивіться, що виходить, — кажуть вони. — Приїхав наш директор із полювання з російськими партнерами, — одразу ж розпочав переатестацію. Приїхав другий раз — розпочав скорочення... А якими будуть його кроки надалі і до чого призведуть?».