Учора атмосфера, яка панувала зранку біля Верховної Ради та Кабінету Міністрів, мимохіть нагадала часи Майдану. Тисячi громадян, організованих профспілками, прийшли сюди, щоб висловити своє ставлення до запропонованого урядом «антинародного» бюджету, який мав бути презентований у парламенті. Дійшло навіть до невеликих сутичок між «афганцями» та «чорнобильцями» і правоохоронцями, які тісним кільцем оточили будівлю парламенту.
А протестувати тут було чого: новий бюджет передбачав суттєве урізання соціальних витрат (у першу чергу на медицину, освіту, пенсійне забезпечення), скорочення пільг. Зі своїми вимогами прийшли й учасники «Кредитного Майдану», які через різке коливання курсу долара виявилися неспроможними повернути взяті кредити та іпотеки. Вони висунули ультиматум провести до 14:00 реструктуризацію кредитних боргів і повернути депозити вкладникам «VAB Банку» та інших банкрутів.
Чи не найчисельнішим було представництво освітян та студентів. Мабуть, через те що «реформи», запропоновані урядом у цій сфері, виявилися найрадикальнішими: крім скасування безкоштовних сніданків для молодших школярів, запровадження обов’язкової закупівлі підручників та збільшення навантаження на вчителів при скасуванні всіх доплат, тут пропонували скасувати всі студентські стипендії, а також залишити обов’язковою освіту лише до 9-го класу, а старші класи зробити платними. «Запровадження такої системи одразу відкидає Україну до рівня країн третього світу. У цьому випадку диплом про вищу освіту стане привілеєм лише багатих, перетвориться на статусну річ, на кшталт айфона чи дорогого авто. А тисячі молодих людей, опинившись за бортом соціалізації, без освіти і без роботи, почнуть масово поповнювати лави або міських банд, або правоохоронних органів. Таку ситуацію ми бачимо в Бразилії, де є цілі квартали, куди поліція боїться навіть носа потикати. Найцікавіше при цьому, що, економлячи на соціальних виплатах, на освіті, уряд за рік-два змушений буде значно більші кошти витрачати на силові структури та пенітенціарну систему, щоб захиститися від явища, ним же і спровокованого», — переконаний один з учасників акції Олександр Хоменко.
Щоб знизити градус напруги, напередодні акції міністр освіти Сергій Квіт та віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко заявили, що з бюджету вилучено два найболючішi питання: про скасування стипендій та підвищення пенсійного віку. Однак на настрої громади це мало вплинуло. «Заява уряду, яка з’явилася за день до запланованого протесту, — це лише невдала спроба вгамувати студентів. Але довіра до сучасної влади вичерпана», — заявила «УМ» студентка 4-го курсу НМУ ім. Богомольця Ірина Бебік.
«За моєю інформацією, скасування стипендій дозволить заощадити 1 млрд. 200 млн. гривень. Але, я гадаю, це не настільки велика сума, щоб нагнітати ситуацію у суспільстві. Обсяг корупції в Україні сягає понад 200 млрд. гривень. Доцільніше було б боротися з корупцією, замість того, щоб економити на студентах, які, до речі, мають високий рівень мобілізації та організації», — ділиться власним баченням розв’язання проблеми і студент 2-го курсу КНУ ім. Т. Шевченка Ярослав Божко.
Свій варіант виходу з кризи запропонував «УМ» і заступник голови профкому студентів НТУУ КПІ Сергій Манзюк: «Чому не взяти приклад iз Франції, яка набагато заможніша за нашу країну, проте запровадила 70-вiдсотковий податок на багатство. Хіба в нас у країні нема олігархів?»
Зрештою, представники профспілок домовилися з урядовцями провести додаткові консультації в колишньому Жовтневому палаці. Коли номер здавали до друку, про результати цих переговорів іще не було відомо. Однак загальний настрій протестувальників давав зрозуміти, що досвід Майдану не минув дарма. І просто так здавати позиції люди не збираються.