Новий удар по Москві

На міжнародній політичній арені, яка впродовж цього неспокійного року пережила чимало знакових змін, сталася ще одна досить сенсаційна подія. У середу, 17 грудня, президент США Барак Обама зробив знакову заяву про відновлення дипломатичних відносин між Сполученими Штатами та Кубою, а також про пом’якшення обмежень у сфері економічних відносин і туризму між двома країнами.

Обама фактично визнав провал політики ізоляції Куби, яку США провадили впродовж понад півстоліття, оскільки ця політика, за його словами, не спонукала кубинський народ до «побудови відкритого і демократичного суспільства». І сьогодні, як і 1961 року, Кубою править родина Кастро та Комуністична партія. Продовження такої політики, на думку Обами, могло б призвести до краху Куби, що не відповідає національним інтересам США та інтересам самих кубинців.

Серед кроків, які анонсував президент США: відновлення дипломатичних відносин, розірваних у січні 1961-го, та відкриття найближчими місяцями посольства США у Гавані, пом’якшення обмежень щодо переказів коштів, сприяння збільшенню туристичного потоку на Кубу, збільшення експорту зі США окремих груп товарів. Також резидентам Сполучених Штатів дозволять ввозити з Куби товарів на 400 доларів.

Ці заходи, на думку Обами, мають сприяти розвитку на Кубі громадянського суспільства та приватного сектору. Окремим пунктом президент виділив дозвіл телекомунікаційним фірмам здійснювати діяльність на Кубі, адже доступ до інтернету на острові мають менше 5 відсотків населення — це один із найнижчих показників у світі.

Утім торговельні обмеження, які діють уже півстоліття, можна зняти лише після схвалення Конгресу США. Республіканці, які контролюють парламент, виступають проти цього, вважаючи комуністичну владу Куби репресивною.

Майже одночасно з виступом Барака Обами з телевізійним зверненням до своїх співгромадян виступив лідер Куби Рауль Кастро, повідомляє інформагенція «Ассошіейтед пресс». Він наголосив на тому, що розбіжності між країнами все ще зберігаються, однак сторони мають навчитися жити з цим «цивілізовано». Кастро також наголосив, що відновлення дипломатичних зв’язків та співпраці зі США не означає відмови від революційних ідеалів.

Під час звернення лідера на вулицях Гавани панувала тиша — люди зібралися біля телевізорів і навіть вчителі припинили уроки, щоб почути історичну новину.

Напередодні цих заяв Кастро з Обамою годину говорили по телефону — це перші переговори на рівні президентів від 1959 року.

Прорив у відносинах супроводжувався обміном в’язнями з обох сторін: Куба звільнила громадянина США Алана Гросса та кубинця, який був визнаний американським шпигуном і провів у в’язниці 20 років, а Вашингтон — трьох кубинських шпигунів.

Історичне рішення США про перезавантаження відносин із Кубою вже привітав Папа Римський Франциск. Саме Папу вважають головним ініціатором та архітектором історичного прориву у відносинах між Вашингтоном і Гаваною, оскільки переговори розпочалися після листа Папи до Обами та Кастро з відповідним закликом. Як з’ясувалося, США і Куба понад рік вели таємні переговори в Канаді й Ватикані — за участі понтифіка.

Міжнародні оглядачі називають історичну домовленість між Гаваною та Вашингтоном черговим ударом по позиціях Росії. Адже раніше Москва небезпідставно відносила Кубу до сфери свого геополітичного впливу. Щоб іще міцніше прив’язати до себе Острів Свободи, з якого до російських спецслужб долинали тривожні чутки про таємні переговори з американцями, Кремль у липні цього року списав Кубі борг у розмірі 32 мільярди доларів. Але добрі відносини зі США для Кастро виявилися важливішими, ніж дружба з іншим вигнанцем зі світового товариства.