У сорокових роках минулого століття вся Європа закликала навіженого Гітлера не брязкати зброєю і не захоплювати території сусідніх держав, але ні дипломатія, ні тодішня «Ліга націй» не подіяли. З метою створення «тисячолітнього рейху» були захоплені Австрія, Чехословаччина, Польща і введені війська в близькі європейські держави. Розпочалася війна з Польщею, з’явився міф про приниження німецького населення і необхідність його захисту в інших державах. Ніяких міжнародних договорів фюрер не визнавав. Усе це призвело до тривалої кривавої війни. Закінчилося все тим, що «тисячолітній рейх» луснув як мильна бульбашка, а його ініціатори — засуджені і покарані Нюрнберзьким трибуналом.
Подібне відбувається і сьогодні, а здійснює все це московський Кремль. Захоплюються території сусідніх держав — Абхазія, Південна Осетія, Придністров’я, Крим, південно-східні області України. Останні названі «Новоросією» з прицілом створення нової Російської імперії. Зайняті території України постійно обстрілюють бойовики, в результаті чого загинуло багато людей, зокрема й мирного населення, сотні тисяч приречені на поневіряння. Це така дріб’язкова помста Кремля за те, що Україна не підкорилася Москві, не ввійшла в Митний союз.
Ні дипломатичні розмови, ні санкції, ні вимоги ООН і ОБСЄ на Кремль не подіяли. Міжнародних угод Москва не визнає. Щоб зупинити і знешкодити агресора, необхідно ще звернутися до міжнародного суду з пропозицією провести другий Нюрнберзький процес і покарати злочин проти людяності. Для цього потрібно, щоб Міністерство закордонних справ разом із Мін’юстом підготували для суду або трибуналу відповідні матеріали, а їх уже багато. Нехай міністерства цю роботу віднесуть до свого службового обов’язку або виконання патріотичного боргу перед Україною.
Віктор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ,
пенсіонер
Дніпропетровськ