Рисові перипетії

Вартість рису росте з курсом євро

Після окупації півострова рисові чеки там просто засохли через те, що з материкової України припинив постачати воду Північно-Кримський канал. З тієї ж причини в цьому сезоні площа під рис зменшилася на 700 гектарів і на Херсонщині: вода з систем зрошення своєчасно не потрапила в сусідній iз Кримським півостровом Каланчацький район. А закупівельні ціни імпортного рису безпосередньо залежать від стрибків курсу долара та євро. Але, поки ціна на рис стрімко повзе вгору разом iз валютним курсом, аграрії південних регіонів України розробляють стратегічно важливий план iз відновлення системи крапельного зрошування полів.

— Крапельне зрошування під плівковим покровом дозволяє заощадити воду майже на 65% та при цьому на 20% підвищити врожайність, — відкрив деякі нюанси справи директор Інституту рису Національної академії аграрних наук України, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Дудченко. — Ця розумна технологія дозволить нам засіяти рисом навіть ті поля, які раніше вважалися непридатними!

До слова сказати, на Херсонщині займаються не тільки крапельним зрошуванням, а й пошуком альтернативних джерел енергії. Виявляється, замінити традиційний газ та електроенергію цілком можливо за допомогою установок, що працюють на сировині, яка є побічною продукцією рисівництва.

Якщо говорити про врожай рису в цьому сезоні, то найкращі показники — в аграріїв iз Цюрупинська. Вони отримали на різних ділянках від 50 до 75 центнерів рису з гектара. Це — максимальний результат, якого не вдалося досягти іншим районам Херсонщини. Але урожайність треба піднімати до 100 центнерів з гектара, а площу полів під рисом збільшити у чотири або п’ять разів. Тільки за таких умов Україна зможе самостійно забезпечити на 95 відсотків потреби населення в рисі. В іншому випадку закордон нам, звичайно, допоможе, але оплачувати допомогу доведеться з власної кишені.

Спотикачі крапельного зрошування

За словами фермерів Херсонщини, які займаються вирощуванням рису, саме полив обходиться їм найдорожче. У деяких господарствах витрати на воду забирають майже 30 відсотків від прибутку.

Врятувати ситуацію аграріям допоможе тільки відновлення системи більш економного крапельного зрошування. Для реконструкції вже існуючих комплексів на Херсонщині традиційно мають намір залучати кошти Світового банку. Місцеві депутати запропонували залучити інвестиції для реконструкції каналу в розмірі 600 мільйонів доларів. Однак досі залишається загадкою, куди будуть витрачені такі гроші, скільки у підсумку коштуватиме кубометр води для сільгоспвиробника і хто буде віддавати кредити. Сільгоспвиробники всерйоз побоюються, що закладом під залучені інвестиції стануть саме системи зрошування, які з часом перейдуть у чиюсь приватну власність і просто будуть перепродані. Щоб відстояти свої права, аграрії вирішили щільніше співпрацювати з Держводагентством. На їхню думку, це дозволить протистояти розграбуванню потужностей, які лишилися у спадок від СРСР, а також домогтися прозорості тарифів на воду і полив.

А ось глава Аграрного союзу України в Херсонській області Ігор Брагінець вважає, що більш нагальною проблемою для області може стати електропостачання зрошувальної системи. Адже не секрет, що електроенергія в область подається через підстанцію, розташовану на території АР Крим. Фактично посівні площі Херсонщини, які потребують поливів на території 25 тисяч гектарів, — залежні від Криму. Після того, як Україна припинила подачу води на Кримський півострів, відповідною дією може стати припинення подачі електрики в Херсонську область.

Тим часом нардеп Олександра Кужель під час недавнього візиту на Херсонщину заявила: в її розпорядження потрапили документи про те, хто і як на Херсонщині за роки Незалежності України розкрадав зрошувальну систему. Однак поки що вона змогла домогтися лише того, що група народних депутатів від Херсонщини зареєструвала свій законопроект, що забороняє приватизацію зрошувальних систем. Як повідомив народний депутат від БПП Сергій Хлань, законопроект також передбачає накладення мораторію на приватизацію ДПС (головних насосних станцій). На думку народних обранців, це допоможе врятувати сільськогосподарські потужності Херсонщини від шахрайських схем аферистів.