Принаймні на п'ятничній виїзній апаратній нараді Київської міськадміністрації керівництво станції заявило, що далі відкладати з реконструкцією не тільки важко, а й небезпечно для самої столиці. Фактично збудовану наприкінці 60-х років станцію за весь час свого існування жодного разу не реконструювали, і це тоді, як вона є однією з найбільших у Європі, а профільтрована в ній вода з колекторів потрапляє одразу в Дніпро. Зараз через “старість” обладнання треба терміново замінювати. “Спосіб, яким у нас очищують воду, давно застарів і на нього витрачається занадто багато енергії. До того ж хлорування води шкодить здоров'ю. У всьому світі воду очищують озонуванням, тоді вона насичена киснем і корисна, а що роблять у нас?” — обурюється начальник Державного управління екології та природних ресурсів у Києві Микола Мовчан.
Ще одна біда Бортницької — їй уже не вистачає полів для висушування мулу. “Відходи з колекторів фільтрують і потім частину з них знищують на сміттєспалювальному заводі, а мул ми підсушуємо на полях”, — розповідає головний інженер Бортницької станції аерації Володимир Грубрин. За його словами, зараз кількість мулу в 2,5 раза перевищує площу мулових полів і може просто вилитися через загородження. “Це наша найбільша проблема. Без фінансової підтримки влади ми б іще протрималися до кінця року, а далі нам просто нема куди подіти 400 мільйонів кубічних метрів осаду, — розповідає Володимир Степанович. — Тому ми порушуємо питання будівництва цеху механічного обезводнення мулу, який дозволить нам зменшити кількість осаду”. Гроші на реконструкцію станції столичний мер Олександр Омельченко виділити пообіцяв. Утім керівництво станції констатує, що цих коштів вистачить тільки на частину робіт...