Важливіше за хліб

Очищення півострова від усього українського, зокрема, найменувань, дорожніх вказівників, діловодства, шкільних програм тощо, набирає обертів. Незважаючи на те, що за новою, російською, конституцією Криму українській мові гарантуються державний статус і рівні права з російською і кримськотатарською мовами, місцева влада чи то з власної ініціативи, чи за негласними вказівками з Москви, діє з точністю до навпаки. Як відомо, першою постраждала єдина у Сімферополі українська школа-гімназія, що відтепер функціонує як російська з окремими українськими класами. Потроху вилучається українська періодика і література у бібліотеках, єдина україномовна газета «Кримська світлиця» існує фактично в підпіллі.

Красномовною стала публічна акція за участi депутатів і самого голови місцевого парламенту Володимира Константинова. Нещодавно на автотрасі Сімферополь—Феодосія, на перехресті доріг на Урожайне і Трудове з урочистостями і оркестром він започаткував «ритуал» демонтажу за допомогою потужного автокрана дорожніх українських вказівників, замінюючи їх на аналогічні російські. «Нас критикували, що це не найважливіше. Але для нас у політичному плані це дуже важлива подія. Навіть, напевно, важливіше за хліб — відкинути від себе все це насильницьке українське, яке нам нав’язувалося і досягло піку у вигляді українського фашизму», — аргументував свої дії пан Константинов, котрий, до слова, десять років як очолює відому будівельну фірму «Консоль», що отримала Державну премію України за спорудження згаданої вище української гімназії.

Так само нещодавно «підкорегували» назву музичного театру у кримській столиці. Вивіску «Кримський академічний український музичний театр» змінили на «Державний академічний музичний театр Республіки Крим». На черзі — Кримська республіканська установа «Універсальна наукова бібліотека ім. І. Я. Франка», яка носить це ім’я ще з 1956 року. Після запланованої в серпні реорганізації бібліотека, як інформує її сайт, працюватиме як Державна бюджетна установа культури Республіки Крим «Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека». Керівництво бібліотеки не посвячує медійників у подробиці реорганізації. Одна зi співробітниць на умовах анонімності розповіла сайту «Крим. Реалії», що наразі процес перереєстрації нібито призупинений. «До нас приїжджали люди з Москви, пояснювали, що і як, але більше нічого не відбувалося. Ми поки самі в невіданні», — каже жінка. На запитання, як вона особисто ставиться до перейменування бібліотеки, співробітниця, посміхнувшись, відповіла: «Мені все одно, аби була робота і платили зарплату».

Нововведення слід очікувати і у царині релігії, позаяк нові власті вже оголосили про нагальну потребу розробити «порядок введення в правове поле майна і культових будівель, що належать релігійним організаціям України». Про це заявив на засіданні комітету Державної ради РК із культури і питань охорони культурної спадщини начальник відділу у справах релігій і національно-культурних товариств тутешнього міністерства культури Олександр Селевко. Водночас він запропонував ухвалити рішення про націоналізацію цих культових об’єктів. «Тут стикаються інтереси. Українські організації не хочуть iти з Криму і добровільно це майно не віддадуть », — пояснив чиновник.