Вінок — сильний символ, який підкреслює красу українок. Ідеальний подарунок для дівчат, які пам’ятають про канони і вдягаються зі смаком.
Серед модниць неймовірно популярними стали прикраси, пов’язані з Україною. Особливої слави здобули традиційні українські віночки. Красуні зуміли зламати всі стереотипи щодо цього атрибуту, оскільки доповнюють ним свій образ у найрізноманітнішій манері. Від вишиванки із спідницею і до джинсів із футболками. Віночок став must have у гардеробі кожної української модниці. Шукаючи їх в інтернеті, можна просто розгубитися у виборі, і залежить він i не від якості віночка та й не від ціни. Вироби відомих українських дизайнерів аксесуарів (Олени Доній, Олени Середи, Ярослави Косенко, Жанни Удлер) коштують від 150 і до 800 гривень. «Робота і попит самі диктують те, що потрібно створювати, — коментує «УМ» дизайнер аксесуарів Олена Доній. — Часто мені надходять замовлення від наречених, які завдяки віночку хочуть підкреслити те, що вони українки. Найчастіше замовляють саме синьо-жовті віночки. І не лише дівчата із Західної України, як люди зазвичай думають». А до новорічних свят замовляють прикраси, які можна буде одягнути в новорічну ніч.
Якщо не обов’язково, щоб виріб зробив професійний дизайнер-модельєр і потрібен дешевший варіант віночка, то «УМ» знає, де їх можна придбати. Один із них—це маловідомі молоді майстрині, які через соціальні мережі продають свої прикраси. Таких дівчат немало, і вироби у них зовсім різні. Від простих по кілька квіточок на прикрасі і до масштабних вінків, які можна використовувати на карнавали та бали.
23-річна Ірина Сатур займається виготовленням прикрас уже протягом 13 років. Аматор у справі, проте виробила вже більше 1100 виробів. Патріотичні прикраси займають центральне місце у роботі дівчини: «Патріотичні прикраси — це поклик душі, адже так хочеться, щоб кожна українка у своїй скрині могла мати особистий і неповторний віночок, який підкреслить саме її красу». Ірина розповідає, що на сьогодні зацікавленість в українських виробах зросла, оскільки багато дівчат хочуть мати авторські роботи, які будуть лише у них. Вартість її віночків — від 50 до 230 гривень.
Для молодих дівчат вироблення таких українських прикрас — це і непоганий заробіток, розповіла «УМ» 19-річна студентка — дизайнер Ольга Туруніна. Спершу дівчина виготовляла прикраси лише для себе, але згодом, створивши сторінку в інтернеті, почала отримувати замовлення від людей. Зараз вона проживає у Києві, проте закуповує матеріали для товарів у рідному місті на Волині, зазначаючи, що в Києві ці матеріали набагато дорожчі, аніж вдома.
«УМ» також поспілкувалася з майстринями, які відправляють свої роботи за кордон. Дівчата розповідають, що українські прикраси користуються великим попитом у Європі та США. Аніта Дем’янчук, яка надсилає прикраси до Польщі, розповідає, що дівчата з нетерпінням чекають посилок з України. Найбільше замовлень від студенток, які навчаються у сусідній країні. «Дівчата замовляють українські прикраси задля того, щоб підтримати український патріотизм», — говорить майстриня. Проте замовлення бувають не лише від українок, а і від мешканок Італії, Франції, Іспанії, які просто підтримують Україну у цей складний час. «У мене було замовлення з Італії, коли дівчина відразу попросила виробити 30 віночків синьо-жовтих кольорів. Я спершу не зрозуміла, навіщо так багато, і запитала, на що вона відповіла, що, даруючи їх своїм знайомим, розповідатиме їм про те, що відбувається в Україні», — говорить львівська майстриня Оксана Мокрик.
Українські прикраси за кордон надсилають і професійні дизайнери. «Я вже давно роблю замовлення для дівчат із США та Європи. Дуже щаслива, що можу хоч якось розповідати про Україну завдяки своїй роботі», — ділиться з «УМ» дизайнер Жанна Удлер. Також дівчина розповідає, що часто у неї замовляють прикраси і чоловіки, найбільшою популярністю користуються метелики на сорочки: «У нас є знаменитий метелик з Гербом і Прапором України, який замовляють чоловіки з різних країн світу. Багато з них це роблять на підтримку України». Вартість такої чоловічої прикраси — від 120 до 160 гривень.
«Зважаючи на те, що скоро свята, то замовлення на українські аксесуари приходять навіть від хлопців, які на Новий рік хочуть вразити своїх коханих, — розповідає пані Оксана. — Хлопцям, звісно, важче, бо вони не знають, який саме віночок підійде їх дівчині, але ми допомагаємо визначитись завдяки фотографіям та улюбленим квітам дівчат».
Також виготовлення прикрас — непоганий заробіток для жінок, які перебувають у декреті і виховують дітей. Житомирська майстриня Ліза Іванюха почала робити віночки, заколочки і бантики для своєї донечки, а згодом на прохання знайомих вирішила робити і на замовлення. Майстриня переконує, ця діяльність — швидше, хобi, не бiзнес. Проте молода жінка не виключає, що в перспективі це могло б стати і хорошим заробітком. Вартiсть виробiв майстрині —вiд 20 до 100 гривень.
Підзаробітком займаються і школярки. Підтвердженням для «УМ» стала 12-річна киянка Марія Бондаренко, яка виготовляє віночки не гірше зрілих майстринь. Спонукала Марію займатися патріотичними прикрасами поїздка у Львів: «Я побачила, що багато жінок мають гарні українські прикраси і багато з них, видно, зроблені власними руками, вони унікальні й дуже красиві. Чому б не спробувати і самій зробити щось гарне і патріотичне?». Дівчина зазначає, що не хоче на цьому заробляти гроші, а робить свої прикраси для людей, тому і вартість віночків невисока, від 25 до 50 гривень.
Ще один варіант — зробити прикрасу власними руками з допомогою майстра. Ви можете прийти у будь-яку крамницю, де виготовляють прикраси своїми руками, проте з допомогою професіоналів. Продавчиня столичної крамниці для хенд-мейд прикрас Марія розповідає, що люди дуже часто приходять і хочуть зробити виріб своїми руками: «Це непросто, проте ми дуже часто допомагаємо покупцям, оскільки головне — це мати бажання».
А от старший науковий співробітник НЦНК «Музею Івана Гончара» Інна Бражник порадила, окрім віночків, дарувати на свята українські хустки: «Оскільки віночок — це більше літній атрибут жіночого одяг, тому добре було б ще до нього дарувати українську хустку, яка б дівчат і зігрівала, і красу несла. До речі, зараз досить часто дівчата почали носити традиційні українські хустки, які також стають модними, і це не може не радувати».
Інна Бражник, старший науковий співробітник НЦНК «Музей Івана Гончара»:
— Важливо, щоб дівчата розуміли, що вони носять не просто красу, певний аксесуар, а одягнувши віночок, вони несуть українські традиції, атрибутику давнього жіночого одягу. Вважаю, що це дуже хороша тенденція, що все частіше дівчата осучаснюють етнічний український одяг, аксесуари, проте потрібно і не забувати про канони.
Традиція носіння вінків — одна із найдавніших. Їх могли носити лише неодружені дівчата. Також існували спеціальні весільні віночки, які були пишніші, аніж повсякденні аксесуари. Після весілля жінка не мала права вже одягати цей аксесуар, оскільки він був символом дівочої цнотливості. Після одруження жінка мала ходити вже в очіпку або ж у хустині, але голова однозначно мала бути покритою».
Заквітчані, які рятують життя
У рамках проекту 35-го тижня української моди Ukrainian Fashion Week семеро відомих українських дизайнерів взяли участь у проекті «Заквітчані». Завдання проекту — привернути увагу до красивого українського аксесуару — віночка — і врятувати життя не одного бійця у зоні АТО. Участь у проекті беруть дизайнери таких брендів як ANDRE TAN, LAKE, ELENAREVA, ELENA BURBA, 2x2, FROLOV, Mitus Design.
Окрім цього, «Заквітчані» — це також благодійний проект: оскільки всі віночки будуть продані на аукціоні, а виручені кошти спрямовані на допомогу пораненим солдатам. «Семеро дизайнерів представили абсолютно різне бачення традиційного українського вінка», — говорить організатор проекту Наталя Кравець.
Чому українські дизайнери вирішили створити саме вінки, пояснила й Ірина Данилевська, засновник та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week. «Український вінок — дуже сильний символ. Сильний, з одного боку, цнотливий та ніжний — з іншого. Проект «Заквітчані» дозволив українським дизайнерам висловитися на тему вінка, осучаснити його, зробити цікавим елементом, не декоративним, а зрозумілим сучасній, модній жінці». Стартова ціна дизайнерської краси буде від 5 до 6 тисяч, розповідає співорганізатор проекту Ярослава Гресь.
Проте зловживати віночками не варто, вважають експерти. Оскільки досить часто дівчата замість краси роблять несмак iз цих аксесуарів, тому фен-журналіст Богдана Оханська зазначає, що такий аксесуар не на кожен день: «Коли я бачу дівчину, скажімо, у метро, у квітчастому різнокольоровому віночку в «дуеті» зі спортивною курткою, то це викликає у мене лише здивування та обурення. Цей аксесуар не так і легко компонувати з речами, потрібно продумувати кожну деталь образу, щоб не було «що занадто, то не здорово». Віночок повинен бути доповненням до твого стилю, а не деталлю, яка відразу впадає в очі».
Революція як натхнення
Окрім віночків, в інтернеті можна знайти дуже багато оригінальних прикрас. Одна з перших дизайнерів, яка почала виробляти патріотичні прикраси зі срібла та золота, — Олена Ястреб. Дівчина створила серію срібних підвісок «Україна вільна» та «Слава Україні». Першу свою прикрасу зробила винятково для себе у січні, під час протистоянь на Майдані. «Я тоді відчула, що маю зробити таку річ. Скажу чесно, що навіть не очікувала, що ця підвіска стане настільки популярною серед людей», — згадує дівчина. Виклала фото в інтернеті, i того ж дня до Олени надійшло кілька десятків повідомлень із проханням зробити прикрасу. «І я зрозуміла, що кожен із нас повинен робити те, що може. Якщо я можу подарувати людям хоч маленьку, але любов до своєї країни, то повинна робити це у своїх прикрасах», — розкриває секрети про джерело натхнення умілиця.
Одним із найулюбленіших виробів майстрині є контур України, зароблені кошти з якого дівчина віддає у благодійну організацію «Крила Фенікса» і таким чином допомагає бійцям у зоні АТО.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
