З «регіоналів» — у парламентські «правоохоронці»
Наприклад, у складі комітету з питань національної безпеки та оборони, окрім відомих комбатів та військових (Андрія Білецького, Семена Семенченка, Юрія Берези, Андрія Тетерука, Юлія Мамчура та Надії Савченко), перебувають також В’ячеслав Богуслаєв (депутатська група «Воля народу») та Сергій Льовочкін («Опозиційний блок»). Двоє останніх персонажів не потребують довгих презентацій. Богуслаєв — президент АТ «Мотор-Січ», компанії, котра продавала та продає комплектуючі для військових гвинтокрилів до РФ. Попри всі задекларовані санкції, попри всі рішення Кабміну, товариш Богуслаєв не припиняє співпрацю зі своїм торговельним партнером і ворогом України, котрий розв’язав проти нас війну. В одному з інтерв’ю Богуслаєв навіть казав про ймовірне розширення співробітництва з Москвою.
Що стосується Льовочкіна, то колишнього голову адміністрації Януковича знають усі. Завдяки цьогорічному успіху «Опозиційного блоку» на виборах Льовочкін отримав і депутатський мандат (разом iз недоторканністю), і місце в одному з ключових комітетів ВР. Зрозуміло, що депутат має бути «прописаний» у котромусь із них, проте посвячувати представника п’ятої колони Москви в безпекові питання не є прийнятним рішенням. Прикметно, що, як і завжди, найменшою популярністю користуються комітети соціально-культурного спрямування. Такі, як Льовочкін, не виявили бажання попрацювати в одному з них. Хоча б, так би мовити, заради спокутування гріхів.
В іншому важливому комітеті — з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності — серед членів присутні Антон Яценко та Юрій Мірошниченко. Яценко відомий тим, що, будучи обраним за списками «Батьківщини», у 2011-му покинув фракцію разом із Баграєвим, Шепелєвим, Фельдманом та іншими й увійшов до складу Партії регіонів. А ще Яценка називають «батьком тендерної мафії», і прізвисько це заглиблюється корінням іще у 2002-й. Тоді сімейний клан бізнесменів Антона Яценка та Володимира Врублевського заснував Тендерну палату. Її постійним спробам приватизувати держзакупівлі СБУ запобігала ще при Кучмі. Тепер Яценко сам диктуватиме правила гри правоохоронним органам. Чи принаймні братиме в цьому участь.
Його колега по комітету — Юрій Мірошниченко — не бігав iз фракції у фракцію. У парламенті минулого скликання він представляв Партію регіонів. Ба навіть більше: він представляв у Раді тодішнього Президента Віктора Януковича. Після втечі останнього Мірошниченко каявся і навіть плакав, а відтак пройшов за списками «Опоблоку» до Ради. Період сліз для нього минув, i почалося призвичаєння до нових умов. Воно йде успішно — на першому ж засіданні комітету Мірошниченко посварився з його головою Андрієм Кожем`якіним. І навіть, як переказують, пригрозив iз комітету піти.
Голови-корупціонери з «Народного фронту»...
Утім питання виникають не лише щодо колишніх «регіоналів». Згаданий вище комітет iз нацбезпеки очолює висуванець «Народного фронту» Сергій Пашинський. Кримінальний «хвіст» тягнеться за Пашинським iще з 2002-го: тоді прокуратура інкримінувала йому розкрадання коштів з «Ощадбанку» та незаконні банківські операції, зокрема, кредитування неплатоспроможних фірм. Через десяток iз гаком років програма «Гроші» встановила зв’язок тимчасового очільника адміністрації Президента Сергія Пашинського з мільйонним будівельним бізнесом та з’ясувала, що політик тісно пов’язаний із «донецькими».
Журналісти вийшли на постійного бізнес-партнера Пашинського — Віктора Сіненка, котрий є керівником та співвласником ТОВ «Хутір ясний» та ще низки фірм iз подібними назвами. «Хутір ясний» будує і продає будинки в одноіменному елітному котеджному містечку у селі Ходосівка під Києвом. Одна сотка з виходом до води «тягне» на 12 тисяч доларів, а готові котеджі коштують понад 1,5 мільйона доларів. Один iз таких «палаців» належить Пашинському, стверджують «Гроші». При цьому нардеп володіє також маєтком у селі Хлепча Київської області — з видом на місцеве озеро. У дворі політика зведена каплиця та намите ще одне — штучне — озеро.
На тлі цього якось тьмяніє квітневий інцидент iз Пашинським, коли тодішній в.о. голови АП відбув на «особливу» риболовлю. Своїм візитом чиновник ощасливив Нижньосульський національний природний парк, що під Полтавою. Відпочивав Пашинський iз шиком — до парку його доставили вертольотом. На період нересту, коли рибу не можна турбувати, голові АП було глибоко наплювати, як і на те, що на той час не минуло й двох місяців після кривавих подій на Майдані.
Ще одним «неоднозначним» комітетським головою є Людмила Денисова (також «Народний фронт»). У парламенті панянка опікуватиметься соціальною політикою. Як і Пашинський, Денисова на початку «нульових» пройшла арешт — у 2000-му їй як міністру фінансів інкримінували лобізм інтересів комерційних структур, яким було здійснено передачу державного майна. Зрозуміло, що Денисова пояснила кримінальне переслідування помстою з боку групи осіб, чиї афери вона розвінчувала.
Колишній спікер Верховної Ради Криму Леонід Грач стверджує, що свій перший корупційний досвід Денисова отримала на півострові, чий бюджет іще пам’ятає так звані «електронні заліки», введені Денисовою. За словами Грача, Денисовій усе зійшло з рук тільки завдяки особистому втручанню Леоніда Кучми, котрий відчув раптову симпатію до фігурантки кримінальної справи та припинив її розслідування. У 2007-му Денисовій та ще одному БЮТівцю-кримчанину Андрію Сенченку закидали незаконну приватизацію низки об’єктів, зокрема судноремонтного заводу в Балаклаві, котрий належав Міністерству оборони, але депутатка й тут вийшла сухою з води.
Нарешті, третім представником «Народного фронту», який — попри сумнівну репутацію — став головою парламентського комітету, є Микола Мартиненко. Йому дісталась посада голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Рух «Чесно» нагадує: у 2000-2001-му компанія «Брінкфорд», пов’язана з Мартиненком, стала основним оператором НАЕК «Енергоатом» у роботі з векселями, здійснювала постачання ядерного палива на українські АЕС, а також відправляла відпрацьоване паливо на переробку в Росію. За інформацією видання «День», після оплати поставок на 250 мільйонів доларів на українські АЕС було доставлено палива лише на 50 мільйонів. Решта просто випарувалась.
У корупції Миколу Мартиненка звинувачував також покійний Олександр Зінченко, проте сам Мартиненко будь-які закиди на свою адресу рішуче відкидає. А Микола Томенко у 2005-му інкримінував йому інше: свідоме затягування справи про вбивство Георгія Гонгадзе. Мовляв, Мартиненко зробив усе, аби ця справа не дійшла до суду.
... та інших фракцій
Окрім трьох вищезгаданих імен: Пашинського, Денисової та Мартиненка, — рух «Чесно» відзначає ще двох комітетських очільників, які були фігурантами антикорупційного розслідування. Це, зокрема, Артур Палатний, голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту, який представляє Блок Петра Порошенка.
Як стверджує ресурс Slidstvo.info, Артур Палатний є власником стриптиз-клубу «Ріо» в Києві. Клуб було звинувачено у несплаті податків на суму майже 2 мільйонів гривень, однак справу закрили, оскільки прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення. Також, за матеріалами розслідування, в 2013-му в клубі «Ріо» було знайдено велику партію алкоголю без акцизних марок, проте 4 березня 2014 року слідчий відмовився продовжувати розслідування, оскільки алкоголь начебто належав не клубу, а третій особі.
Натомість «Чесно» додає іще одну деталь: рух нагадує, що у 2012-му була обнародувана заява підприємців Київської області про те, що мають місце рейдерські атаки на їхню власність із застосуванням насильства та погрозами вбивства. Зокрема, за твердженням заявників, «приїхало ще кілька автомобілів, з яких вийшло приблизно 20 озброєних чоловіків, які, погрожуючи вбивством, вимагали від усіх звільнити територію біля рекламної конструкції. На місці подій був присутній депутат Бориспільської районної ради, який намагався перешкоджати злочинним діям організованої групи. Через деякий час на його мобільний телефон передзвонив особисто депутат Київської обласної ради Артур Палатний та сказав що, це його «тема» і щоби ніхто не перешкоджав його хлопцям».
Інший представник БПП — Ярослав Дубневич, котрий головуватиме в Комітеті з питань транспорту та зв’язку, — є відомим на Львівщині фігурантом довколокорупційних скандалів. Утім, як і його брат Богдан. На сторінках львівської газети «Експрес» неодноразово містився компромат на обох братів, яких обвинувачували у відмиванні державних коштів за допомогою конвертаційних центрів. «Експрес» узагалі стала основним ворогом Дубневичів у медіа-просторі, час від часу публікуючи журналістські розслідування про діяльність братів. Зокрема, про особливості надання облрадою Дубневичам мисливських угідь на Львівщині чи про підозрілі деталі їх залізничних контрактів.
Богдан та Ярослав Дубневичі зайнялися бізнесом ще у 2001-му. Підприємницька діяльність йшла у них напрочуд вдало: компанії, пов’язані з братами або з їхніми бізнес-партнерами, регулярно вигравали тендери «Укрзалізничпостач». За минулий рік Ярослав Дубневич задекларував дохід на рівні 13,5 мільйона гривень.
P. S. За браком місця не є можливим зупинитися на всіх «цікавих» керівниках парламентських комітетів. Як завершальний штрих: на посаді заступника голови Комітету з питань економічної політики залишається член «молодої команди» Черновецького і колишній секретар Київради Олесь Довгий. У четвер ввечері через його кандидатуру в Раді виник неабиякий скандал. Юрій Луценко виступив iз пропозицією виключити Довгого з керівного складу комітету. «Йому там не місце», — заявив Луценко. Рада поправку депутата буцімто врахувала. Але, як бачимо, не зовсім.
А ТИМ ЧАСОМ...
Новий звіт організації «Транспаренсі iнтернешнл» щодо корупції помістив Україну на 142-ге місце у списку 173 держав — поміж Угандою і Бангладеш. «Транспаренсі інтернешнл» зазначає, що ще не готова оцінювати дії нової української влади. Навіть такий неординарний крок, як призначення іноземців на міністерські посади, сам по собі не гарантує зміни практики управління, бо національність міністрів значення не має, каже представник організації Деніел Дудіс: «Ми не можемо стверджувати, що люди із зовні в уряді обов’язково будуть корисними чи не корисними. Для нас найголовніше — це наміри урядовців. Або вони хочуть використати свої посади на користь народу, або для самозбагачення. Очевидно, що у випадку Януковича намір був накопичити собі величезні багатства для себе та його друзів. А це можуть робити люди незалежно від того, звідки вони походять».