Збій у кремлівському «котку»

05.12.2014
Збій у кремлівському «котку»

Будинок друку в Грозному, навколо якого тривали запеклі бої ще 20 років тому, після нинішньої контртерористичної операції вирішено не відновлювати. На його місці глава Чечні Рамзан Кадиров пообіцяв звести «ще гарніший».

О пів на другу в ніч із середи на четвер багатьох москвичів розбудили тривожні звуки — в небі занепокоєно торохтіли двигуни гвинтокрилів, а центральними вулицями на величезній швидкості, з «мигалками» й характерним «кряканням» VIP-сигналу мчав президентський кортеж. Оскільки на тлі економічної кризи пік мілітаристських настроїв у стилі «Росія всєх порвьот» та «нє смєшитє наши «Іскандери» потроху минає, навіть для найзатятіших прихильників «війни з усім світом» таке пробудження виявилося більш ніж дискомфортним. Просто так найвищі особи держав по ночах із заміських резиденцій до Кремля не шастають. А значить, сталося щось справді серйозне...
Щоправда, як повідомляли деякі російські ЗМІ, на ранок у Держдумі було заплановано «відпрацювання дій у випадку воєнного конфлікту із застосуванням зброї масового ураження». Чи то перелякавшись натхненних «власним» Кремлем «телестрашилок» каналу «Раша тудей» про наміри США застосувати проти Росії ядерну зброю, чи то готуючись до втілення чергового ризикованого сценарію влади, парламентарії вирішили потренуватися, як швидко вдягати протигаз, ховатися у відведеному для органів влади бомбосховищі Московського метрополітену тощо. І все це — чомусь акурат перед виступом Володимира Путіна, який мав зачитати своє президентське послання до Федеральних зборів.
Але натреновані неодноразовими терактами вуха мешканців російської столиці вловили в нічному шарварку щось значно серйозніше, ніж тренування. Як виявилося, недарма. Надзвичайна ситуація таки сталася, хоч і не в Москві — у Грозному.
Оприлюднювані версії подій дещо відрізняються, але загальний зміст такий: група озброєних бойовиків розстріляла поліцейський патруль (можливо, під час спроби перевірки документів), а потім забарикадувалася в Будинку друку, де базується більшість редакцій місцевих та федеральних ЗМІ Чечні.
Потім виявилося, що таких груп було щонайменше дві, і друга захопила сусідню школу №20. У Грозному було оголошено контртерористичну операцію, в ході якої, згідно з офіційними повідомленнями, станом на 2-гу годину вчорашнього дня загинуло щонайменше 10 силовиків і було вбито 9 бойовиків.

«Собаці — собача смерть»

Російська преса, для якої ця новина мала б стати топовою щонайменше на кілька днів, про події в Грозному повідомляла майже неохоче. І, звісно, з переможними нотками, переважно з цитат глави Чеченської республіки Рамзана Кадирова: «Собаки по-собачому здихають! Операція зі знищення бандитів вступає в завершальну фазу. Жодному бандиту не вдасться втекти!» — запевняв Кадиров, який безпосередньо керував операцією. За його словами, силовики могли легко знищити терористів за 10-15 хвилин, але їхнім головним завданням було не допустити жертв серед мирного населення.

«Підтримати хлопців», які проводять у Грозному контртерористичну операцію, у своєму виступі перед Федеральними зборами закликав і президент Путін. «Упевнений, вони гідно впораються», — під оплески констатував глава держави, саме промова якого й стала головною новиною дня.

Що саме відбулося в чеченській столиці, насправді збагнути складно. За словами Кадирова, «бойовики планували здійснити у місті великі теракти», але були вчасно знешкоджені доблесними захисниками вітчизни. «Ми не виключаємо ймовірності того, що ці люди могли приїхати з іншого регіону. У Чечні здатних на це учасників незаконних збройних формувань не залишилося!» — написав Кадиров у своєму блозі.

Будинок друку, навколо якого затяті бої тривали ще під час Першої чеченської війни 1994 року, вирішено більше не відновлювати. На його місці глава республіки пообіцяв звести нову сучасну будівлю.

«Хто б міг уявити таке в кадировській Чечні!»

Скільки людей загинуло насправді, чи були заручники у тепер уже спаленому й зруйнованому Будинку друку та школі, як багато бойовиків і бойових груп намагалися напасти на Грозний — усі ці дані поки що залишаються відомими хіба що ФСБ.

Згодом на сайті північнокавказьких сепаратистів з’явилося відео, на якому люди, що називаються членами угруповання «Імарат Кавказ», беруть на себе відповідальність за цю акцію. А за даними сайта «Кавказскій узєл», нападники входять в угруповання Аслана Бютукаева, фігуранта справи про теракт у московському аеропорту «Домодєдово».

Як розповіла радіо «Ехо Москви» журналістка з Грозного Мілана Мазаєва, «є інформація, що всього в центр міста «зайшли» від 100 до 200 бойовиків — про це повідомило джерело у МВС». Де поділася решта, крім знешкоджених 9, учора можна було тільки здогадуватися.

За словами Мазаєвої, якщо в період між двома війнами в Чечні такі терористичні «вилазки» були не рідкістю, то на сьогодні це явище майже унікальне: «Ніхто не міг собі навіть уявити, що в сучасній, кадировській Чечні таке взагалі може статися!».

Помилка президента

Утiм насправді про таку небезпеку незалежні експерти попереджали ще з весни — коли Росія на чолі з Путіним захопилася анексією Криму й «наведенням порядку» в суверенній Україні, повністю закинувши власні проблеми. Поки в Москві з фанфарами оголошували «Кримнаш» і формували у вигаданій Путіним «Новоросії» сепаратистські закони «ЛНР-ДНР», «забуті» федеральною владою борці за від’єднання Кавказу від РФ навряд чи проігнорували таку чудову можливість підготуватися до рішучих дій.

А анекдот про «той незручний момент, коли всі спецзагони ФСБ перебувають «у відпустці» на Донбасі і рвуться в Донецький аеропорт, щоб швидше повернутися в Росію для проведення антитерористичної операції», вчора бив рекорди популярності навіть у цензурованому російському інтернеті.

Не виключено, що вчорашні події — лише «репетиція» значно масштабніших намірів кавказьких та інших внутріросійських сепаратистів. Зрештою, як зауважив у своєму «Фейсбуці» відомий опозиційний московський журналіст Аркадій Бабченко, хтозна, чи нічне патрулювання столичного периметра гелікоптерами не свідчить про те, що у спецслужб були дані й про аналогічний напад на Москву.

«Коли держава являє собою асфальтоукладочний коток, вона не може дозволити собі зупинитися й на секунду. Вона щосекунди має працювати, когось закатувати в асфальт, мочити в сортирі, «фігачити» танками, репресувати, насилати загони «тітушок», гноїти в тюрмах... Зупинятися в цьому процесі не можна, бо щойно коток збивається з ритму, ті, кого він роками закатував в асфальт, моментально відчувають слабкість», — саркастично констатує Бабченко.

Путінський Кремль виявив таку слабкість — відволікся на «закочування в асфальт» чужої території, нашвидкуруч намірившись «замочити» в сортирі Донбаського конфлікту замість терористів вільну й горду націю.

І розплачуватися за це любителям сортирного «мочилова» доведеться ще довго й боляче.

ПРЯМА МОВА

Як Путіна «послали»

Своє послання до Федеральних зборів президент Росії Володимир Путін почав з України, а про ситуацію в Чечні, де в той момент тривала контртерористична операція, згадав лише на 20-й хвилині.

ВВП почав виступ з подяки всім присутнім за «підтримку, єднання й солідарність у доленосні моменти», заявивши: «Росія на ділі довела, що здатна захистити своїх співвітчизників (очевидно, йдеться про «Новоросію». — Ред.), із честю відстоювати правду й справедливість». Путін знову розповів про те, що «на референдумі люди самі ухвалили рішення щодо возз’єднання Криму й Севастополя з Росією», що саме в Криму «знаходиться духовне джерело формування багатоликої, але монолітної російської нації й централізованої російської держави. Адже саме тут, у Херсонесі, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив усю Русь».

Звісно, не обійшлося без осуду Майдану: «Ми засудили держпереворот, силове захоплення влади в лютому цього року. І те, що ми бачимо зараз в Україні — трагедія на південному сході, — повністю підтверджує правильність нашої позиції. Як можна підтримувати спроби збройних сил придушити людей на південному сході, незгодних із цим свавіллям?!».

Ну і як же без США, які завжди капостять Росії, впливаючи на її відносини з сусідами: «Іноді не знаєш, з ким краще розмовляти: з урядами деяких держав чи прямо з їхніми американськими заступниками».

А перед підписанням Угоди про асоціацію з ЄС Україна мала нахабство не порадитися з Москвою: «Нам було сказано, що це, мовляв, не ваша справа. Якщо говорити по-простому, по-народному — просто послали куди подалі!» — обурився президент РФ.

І загрозливо пообіцяв, що у російської армії є «несподівані рішення»: «Домогтися військової переваги над Росією ні у кого не вийде. Наша армія сучасна, боєздатна, як зараз кажуть, ввічлива, але грізна»…

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>