Чесний у Вічності

03.12.2014
Чесний у Вічності

Нам здавалося, що він житиме вічно.

«Нам здавалося, він житиме вічно» — чую нині від багатьох. Завжди стрункий, ледь усміхнений, постійно в дії, генератор ідей, — і не скажеш, що йому вже 86. До останнього — їздив, промовляв, закликав, виступав у пресі. А тим часом тяжко хворів. І тихо, стиснувши кулаки, крокував до мети. Ніби про себе переклав Кіплінга:

...Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили

Служити ще, коли уже в тобі

Усе згоріло, вигасло — лишилась

Одна лиш воля — встоять в боротьбі...

Євген Сверстюк чимало друкувався в «УМ», тут часто публікувалися інтерв’ю з ним. Про служіння, жертовність, чистоту думки і дії, про «смолоскипів» і «вогнегасників» у суспільстві — все те, що є найголовнішим і вічним для людини, утім часто оминається й забувається в марноті буденності. Він не втомлювався тихо і впевнено ще і ще раз нагадувати про це. Десятиліттями. У пустелі?

Писав поезію, публіцистику, перекладав, осмислював дійсність. Провідник чеснот — світив ясно, лагідно, правдиво. Не боявся «незручних питань», скажімо, про методи гасіння людяності на «профілактичних бесідах» у застінках, про релікти кримінально-партократичної системи в сьогоденні. Може, тому що сам був у ній незадіяний.

Миротворець. Його виступи про Голодомор, Волинську трагедію, Голокост, ГУЛАГ пройняті розумінням людської природи і надлюдського Духу, людських неможливостей і Божого всесилля, ім’я якому — любов. Зазнавши страхітливого приниження гідності в радянському концтаборі (а також до і після нього, в тоталітарній державі, до якої багато хто призвичаївся), вигранив свою душу об пекло, розширив свідомість так, щоб обійняти темряву світлом. Витерпів до кінця.

Видавав унікальний християнський часопис «Наша Віра», був парафіянином храму Різдва Богородиці «дисидентської» Української автокефальної православної церкви. Дивився незвично-правдиво на всі сфери суспільно-державного нашого буття. Тепер його читатимуть усі, хто досі просто знав його ім’я і в його творах наново відкриватимуть для себе світ.

* * *

Євген Сверстюк відійшов у Вічність у понеділок, 1 грудня, близько 20:25 у міській клінічній лікарні №10, що у Голосіївському районі Києва. Про час і місце похорону буде повідомлено додатково.

ДОВІДКА «УМ»

Євген Сверстюк народився 13 грудня 1928 року в селі Сільце на Волині. Як зазначається на сайті Українського інституту національної пам’яті, «на його очах за короткий час кількаразово мінялася влада — польська на радянську, потім на німецьку, та згодом знов на радянську... Від «хлопців iз лісу» юний Євген навчився не лише жертовної любові до Батьківщини, але правил конспірації, які стали йому в пригоді, коли він сам залучився до визвольної боротьби свого народу».

У 1952 р. закінчив Львівський університет ім. І. Франка. Згодом аспірантуру Інституту психології, та до захисту кандидатської дисертації його не допустили. У 1960-х роках його 4 рази звільняли з роботи з політичних мотивів. 14 січня 1972-го заарештований, через рік засуджений за статтею «Антирадянська агітація і пропаганда» на максимальний термін — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. Відбував термін у Пермських таборах, де брав участь у численних акціях протесту. Прибувши 1983-го до Києва, працював столяром. З 1989-го — активний учасник національно-демократичного руху в Україні, президент Української асоціації незалежної творчої інтелігенції. 1993 року захистив докторську дисертацію з філософії на тему «Українська література і християнська традиція» у Вільному Українському університеті в Мюнхені. Був дійсним членом Української вільної академії наук у США. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка 1995 року, кавалер ордена Свободи.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>