Молдова обирає між Росією та ЄС

У Молдові в неділю обирали парламент. Місцеві та зарубіжні аналітики сходилися на думці, що це був вибір між рухом у бік Росії чи Європи. Найбільші шанси на перемогу мали партії, що входять до складу правлячої проєвропейської коаліції: Ліберально-демократична, Демократична партія Молдови та Партія ліберальних реформаторів.

Упродовж останнього часу Молдова дотримується рішучого курсу на європейську інтеграцію. Кишинів бере активну участь у програмі ЄС «Східне партнерство», намагається показати свою присутність у Європі. Дані соцопитувань показували, що більшість виборців підтримує цей курс.

Останні події в Україні у підсумку зміцнили прозахідні симпатії молдован. Серед партій східного вектора в цій кампанії участь брали комуністи й соціалісти, кілька днів тому з перегонів було знято проросійську партію «Патрія» («Батьківщина») через непрозору схему фінансування та контакти керівництва з російською розвідкою.

Партія, чий лідер Ренато Усатий утік до Росії, відкидає ці звинувачення. На думку оглядачів, це рішення може призвести до протестів серед проросійськи налаштованих мешканців Молдови, а Росія може дестабілізувати країну, підтримуючи місцевих сепаратистів. Знову можуть активізуватися також сепаратисти Гагаузії — регіону на півдні Молдови. Є побоювання, що вони заявлять про обрання парламенту з порушенням. Станом на 14-ту годину вчорашнього дня, за підсумками обробки 89% протоколів та 90,3% голосів, три згадані проєвропейські партії претендували на 55 зі 101 парламентського мандату. Проросійським комуністам та соціалістам діставалися 46 мандатів. Тобто до парламенту проходять загалом п’ять партій. Але якщо розглянути окремі результати кожної з них, то переможцем виходить проросійська Партія соціалістів із 21,53%. На другому місці — Ліберально-демократична партія з 19,27% голосів. Партія комуністів на чолі з екс-президентом Молдови Володимиром Вороніним наразі отримує 17,85% і посідає третє місце.

Вибори в Молдові відбулися за пропорційною системою. Аби потрапити до однопалатного парламенту країни, політичні партії мають подолати бар’єр у 6%, блоки— в 9%, незалежні кандидати — 2%. Загалом у виборах взяли участь 19 політичних партій, один блок і четверо незалежних кандидатів.

Ліберально-демократична партія прем’єр-міністра Юріє Лянке ставить собі за мету домогтися для Молдови статусу країни-кандидата на вступ до ЄС до 2017 року і повного членства до 2020-го. Демократична партія, яка входить до коаліції з ліберал-демократами, також проєвропейська, але більш стримана в цілях. Найпалкіша прихильниця членства у ЄС і НАТО з політичних партій Молдови — Ліберальна — минулого року вийшла зі складу урядової коаліції і перейшла в опозицію.

Головна опозиційна сила — Комуністична — є партією пострадянських комуністів, яка досі використовує в своїй символіці серп і молот. Рейтинг іншої проросійської партії Молдови, Соціалістичної, перед виборами дещо виріс завдяки популістській агітаційній кампанії із залученням російських поп-зірок.

Прояснення остаточної картини багато в чому залежатиме від того, чи зможуть проєвропейські партії утворити коаліцію. Лідер ліберал-демократів Влад Філат заявив учора, що проєвропейські політичні сили мають згуртуватися, аби витримати тиск із боку Росії. І додав, що його політична сила знову створить коаліцію з Демократичною партією, «з огляду на відсутність альтернативи». Лідер Демпартії Дмитро Дьяков також підтвердив учора, що найближчими днями буде створено праву правлячу коаліцію.

Екзит-поли на цих виборах не проводилися. Активність виборців становила 55,86% за вимоги мінімальної явки у третину виборців.