Екс-прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск учора офіційно почав виконувати обов’язки голови Європейської Ради, змінивши на цій посаді колишнього главу уряду Бельгії Германа Ван Ромпея. Вчора свіжоспечений президент ЄС також зустрівся з президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером.
Туск став першим керівником Євроради з країни колишнього комуністичного блоку, наголошують польські ЗМІ. Одне з його головних завдань — знайти компроміс між лідерами європейської спільноти, зокрема щодо кризи в Україні, відносин із Росією та слабкої економіки країн єврозони.
«Росія не є нашим стратегічним партнером, вона є нашою стратегічною проблемою», — наголосив польський лідер Євросоюзу.
Хоча Туск готувався до своєї нової ролі кілька місяців, його вступ на посаду відбувся без будь-якої помпезності, спалахів фотокамер чи навіть маленької спеціальної урочистості у Брюсселі. Натомість новий лідер Європи увечері свого «інавгураційного» дня прибув на батьківщину, щоб о 19:50 узяти участь у програмі «Сьогодні увечері» польського інформаційного телеканалу TVP info.
Перший саміт ЄС, на якому головуватиме Дональд Туск, буде присвячений інвестиційному плану на суму 300 мільярдів євро, який тепер готує Єврокомісія. Черговим серйозним викликом для Брюсселя стане закінчення переговорів щодо підписання угоди про вільну торгівлю між Євросоюзом та США. Зустріч сторін у цій справі запланована на 18 грудня.
Посада глави Європейської Ради, яка номінально відповідає «президентству» в ЄС, є радше престижною, ніж надає реальну владу. Президент ЄС має бути передусім вправним переговорником та посередником, щоб звести до спільного знаменника думки, вимоги та інтереси 28 країн-членів.
Стартові позиції у Дональда Туска чудові. Серед більшості лідерів ЄС він має репутацію спокійного, виваженого та передбачуваного політика. І, що головне, перебуває в чудових взаєминах із найвпливовішим політиком ЄС — канцлером ФРН Ангелою Меркель. Офіційний Берлін дуже задоволений, що новим главою Європейської ради обрано саме Туска.
Стосовно Росії, то президент Володимир Путін віддає перевагу контактам із лідерами найпотужніших країн Європи, передусім Франції та Німеччини, а переговорів із керівництвом ЄС намагається максимально уникати. Брюссельські аналітики вказують, що Ван Ромпей намагався діяти за зачиненими дверима, укладав кулуарні домовленості, а від Туска вони очікують більш відкритої, публічної політики.