Фарби і папір допомогли Денису позбутися страхів війни, а миролюбні підлітки на Київщині розвінчали його міфи про ворожнечу через мовне питання. (автора.)
У Слов’янську в 14-річного Дениса було звичайне життя. Дім, школа, друзі, футбол, смачні мамині сніданки, батькові шашлики на вихідні десь на природі і Катя з паралельного класу... Денис ріс сміливим хлопцем, із сильним характером і стійкими переконаннями. Цього літа він не витримав. Другу ніч довелося ночувати у підвалі, який присипало від вибухів. Їсти хотілося страшенно. Мама поруч тремтіла, весь час схлипувала і міцно-преміцно пригортала його до себе. Він не раз чув, що справжні чоловіки не плачуть. Але в тому підвалі зрадив свої принципи і тихенько, щоб ніхто не бачив, заплакав. Тоді стало трішки легше і навіть вдалося заснути. Єдине, про що у ті години мріяв Денис, — щоб завтра, зі сходом сонця, настав мир і він зміг повернутися у свою кімнату.
Та мир не наставав. Коли вони вийшли з підвалу, перше, що побачили, ластівку з осколком у грудях. Мама спакувала необхідні речі й у той же день поїхала на Київщину до брата. Його улюблений дядько Вадим зі Славутича розповів, що, коли Денис увійшов у хату, хлопчину, знаного хулігана і жартівника, було не впізнати. Для племінника великим щастям стало сидіти тихенько в куточку. Як тільки повз будинок проїжджала вантажівка і ледь дзенькало скло у вікнах, Денис намагався забитися кудись під диван чи стіл. А коли була гроза, мамі довелося спати з Денисом під ліжком. Хлопець категорично відмовлявся звідти вилазити і не відпускав мамину руку.
Через якийсь час Денис поволі почав оживати. Допомогли походи у ліс і заняття з малювання. Психолог радила підліткові зобразити свій страх. Що тільки Денис не вигадував. Що це велика звірюка, якій в рот він кидає каміння, що це мурахи, яких зносить водою, чупакабра, яку закували у чарівну клітку...
Адаптувавшись остаточно, Денис пішов у двір гратися з місцевими підлітками. Коли повернувся ввечері додому, таємничо всміхався. Дядькові по секрету сказав, що дуже здивований. Він був упевнений на всі 100, що його жорстоко поб’ють. За російську мову. У цьому в Слов’янську запевняли його друзі і знайомі. «Поедешь в Киев — и тебе конец. Ты думаешь, кто-то там будет слушать, как ты разговариваешь по-русски? Вот увидишь, так вскопают, что без почек останешься. А с ровным носом уже можешь попрощаться», — попереджали про тортури хлопці-земляки.
Восени Денис повернувся зі Славутича в Слов’янськ, уже звільнений від сепаратистів. Мамі зателефонували з заводу і поставили ультиматум — маєш два тижні: або повертаєшся на роботу, або звільнена. Денис зрадів, що життя налагодилося і він повернувся в улюблене місто. Тільки ще не придумав, як переконати хлопців із двору, що ніхто ніде нікого не б’є за російську.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
