Конституційна коаліція

«Особливості української політики: в ніч із 25 на 26 червня 1996 року під загрозою розпуску парламент прийняв Конституцію України. У ніч iз 20 на 21 листопада, щоб не накликати гнів народу на річницю Майдану, політики підписали коаліційну угоду», — так відреагувала інтернет-публіка на повідомлення, що довгожданий документ, який останнім часом став предметом кулуарних політичних дискусій, був підписаний близько другої години ночі. Відзначили цю далеко не буденну подію депутати від Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту», «Самопомочі», Радикальної партії Олега Ляшка та «Батьківщини», які й підписали угоду, досить скромно: варениками, тістечками, соком та іншими принадами фаст-фуду, які приніс до зали Олег Ляшко.

Крім рекорду зi швидкості створення коаліції (попередні спроби іноді затягувалися на місяці), депутати побили ще один рекорд — до коаліції увійшла не проста, а конституційна більшість депутатів — 306. Саме цим пояснив представник «Народного фронту» В’ячеслав Кириленко такі тривалі дискусії. «Ніколи парламент України не мав 306 проєвропейських депутатів. І не в кількості наша сила, а й в ідейній єдності, адже якщо її не буде, то коаліція буде пробуксовувати. Саме тому була така детальна розмова днями та ночами над текстом коаліційної угоди», — зазначив він в ефірі «Свободи слова».

Які ж пріоритети ставить перед собою нова парламентська більшість? Як зазначила на своїй сторінці у «Фейсбуці» колега Кириленка Вікторія Сюмар, це передусім обороноздатність, у тому числі й курс на НАТО, відновлення суверенітету та територіальної цілісності; виконання Угоди про Асоціацію Україна—ЄС; реформа державної служби; децентралізація; судова реформа; пропорційна виборча система; позбавлення недоторканності, обмеження імунітету суддів та закон про імпічмент Президенту. «Все те, про що багато говорили, але не робили. Виклик для нової Ради — не стільки правильно виписати, як зробити. Швидко і консенсусом», — написала вона.

Ще однією особливістю коаліційної угоди є те, що позафракційні депутати не зможуть увійти до коаліції в індивідуальному порядку. «За бортом» опинилися і представники «Опозиційного блоку» та депутати, які голосували за закони 16 січня. Втім останнім буде виділено так званий «День опозиції» — можливість пропонувати власний порядок денний раз на пленарний тиждень.

Тепер інтрига переноситься на склад нового Кабінету Міністрів, який Арсеній Яценюк має презентувати протягом найближчих десяти днів. А також — на спікера парламенту. «Українська правда», посилаючись на свої джерела в адміністрації Президента, припускає, що ним може бути нинішній віце-прем’єр Володимир Гройсман. Другою можливою кандидатурою називають екс-спікера Олександра Турчинова. Втім останній може погодитися і на крісло першого віце-спікера, і одночасно секретаря РНБО.

Чекати на розв’язку лишилося не так довго — 27 листопада новообрані депутати зберуться на своє перше засідання. Тодi ж вiдбудеться й офiцiйне оформлення нової коалiцiї.