Двоповерхова будівля з кримськотатарським прапором на розі вулиць Шмідта і Набережної у Сімферополі, де містився Меджліс кримськотатарського народу, благодійний фонд «Крим» та кабінет народного депутата Мустафи Джемілєва, стоїть пусткою, з опечатаними дверима, ще з 19 вересня. Саме тоді на вимогу прокуратури і за рішенням суду судові пристави провели обшук приміщень, а згодом наклали арешт на все майно. Пізніше держкомітет Криму з охорони культурної спадщини склав адміністративний протокол, де гендиректора БФ «Фонд «Крим» Різу Шевкієва було звинувачено у «порушенні вимог збереження, використання та державної охорони об’єктів культурної спадщини (пам’яток історії та культури) народів Російської Федерації».
Стаття, зокрема, передбачає накладення штрафу на посадову особу до 400 тисяч рублів і на юридичну особу, себто БО «Фонд« Крим», — до 5 мільйонів. Позавчора остаточну крапку в цій справі щодо вказаних санкцій поставив Київський райсуд Сімферополя. Цим же рішенням також виключили із складу засновників фонду «Крим» лідера кримських татар Мустафу Джемілєва. Щодо подальшої долі самої нерухомості, то кримська влада має намір виставити її на відкриті торги. Про це розповів ЗМІ адвокат фонду Джеміль Темишев. Засідання Господарського суду Криму щодо вилучення будівлі має відбутися до кінця тижня.
Хоча може статися, що будівля знову відійде ...Меджлісу. Але — новому, провладному, на чолі з нинішнім віце-спікером місцевого парламенту Ремзі Ільясовим. Саме його наразі вважає «національним лідером» кримськотатарського народу так званий глава Криму Сергій Аксьонов. Не секрет, що проросійській владі вигідно тримати представницький орган корінного народу повністю «прирученим».
А ТИМ ЧАСОМ...
Днями люди в камуфляжі (очевидно, так звана самооборона) спиляли «болгарками» замки на дверях офісу народного депутата України Андрія Сенченка на вулиці Пушкіна, 11, у центрі Сімферополя. «Посилаються на розпорядження Ради міністрів Криму від 17 листопада 2014 року, в якому написано, що вони повинні прийти, передати будівлю, що належить фізичним особам, у власність якомусь органу. Посилаються на те, що є постанова про націоналізацію даного майна», — розповіла журналістам представник власника Юлія Магеря. Усі співробітники фірм, розташованих у будівлі, були змушені покинути робочі місця, залишивши там особисті речі.
Прикметно, що «націоналізація по-кримськи» у виконанні самопроголошеної самооборони (днями скаргу на її дії направив на ім’я генпрокурора РФ колишній лідер кримських комуністів Леонід Грач) не має нічого спільного з російським законодавством. Згідно зi ст. 235 Цивільного кодексу РФ, націоналізація (фактично — припинення права власності) проводиться на підставі закону з відшкодуванням вартості майна та інших збитків у порядку, встановленому ст. 306 цього Кодексу, яка, в свою чергу, визначає, що збитки, завдані власникові націоналізованого майна (в тому числі і його вартість), відшкодовуються державою. У Криму про жодне відшкодування наразі не йдеться.