Обігріти будинок — що насіння полузати!

18.11.2014
Справжній ажіотаж серед херсонських фермерів зчинив альтернативний вид палива з відходів сільськогосподарського виробництва. З’ясувалося, що виготовлені місцевими підприємцями пелети з лушпиння соняшнику коштують утричі дешевше дров, а їхня енерговіддача перевищує найсміливіші очікування. Екологічно чисте, дешеве і вигідне своїми властивостями паливо викликало жвавий інтерес навіть у розбалуваних власними екоенергетиками представників Європи.

Ресурс валявся під ногами

На Херсонщині негазифікованими залишаються сьогодні майже сорок відсотків від числа всіх сіл та селищ, розкиданих по південному степу. Тягнути туди трубопроводи — надто дороге задоволення. Рукотворні ліси, де можна було б розжитися дровами, є не в кожному районі. У минулі роки власники тамтешніх домоволодінь замовляли дрова і вугілля, але тепер ці джерела палива для багатьох стали недоступні за ціною.

— Раніше лушпиння, що залишалося при виробництві соняшникової олії, ми просто спалювали разом зi сміттям або ж використовували як добриво, — розповіла виконуюча обов’язки начальника головного управління агропромислового розвитку Херсонської обладміністрації Надія Ланкіна. — Тепер же аграрії навчилися робити пелети, а також отримувати гранульоване лушпиння соняшнику.

Одним iз перших підприємств на Херсонщині, яке повністю відмовилося від закупівлі природного газу і перевело свою систему опалення на екологічно чисте біопаливо, стало велике фермерське господарство в Каховці.

— Тонна лушпиння зараз коштує всього-на-всього 150 гривень. Закуповуємо цю майже дармову сировину у селян і перетворюємо на спеціальні пелети, які потім продаємо фермерським господарствам по 850 гривень за тонну, — розкриває секрети незвичного бізнесу підприємець Анатолій Савченко. — Безумовно, такий альтернативний вид твердого палива вимагає певного доопрацювання котлів обігріву, але в майбутньому витрати швидко окуповуються за рахунок дешевизни сировини, яка була використана для обігріву приміщень.

Лушпиння на експорт

Згідно з даними Єдиного реєстру виробників альтернативного палива, що працюють у Херсонській області, на виготовлення паливних пелетів із соняшникового лушпиння перейшов сьогодні кожен третій фермер. Великі агрофірми і хлібоприймальні пункти масово стали встановлювати у себе економічні котли, які здатні працювати на пелетах із лушпиння соняшнику, обігріваючи приміщення. Зазначимо, що економія на енергоносіях не тільки дозволила здешевити вартість виробленої аграріями продукції, а й налагодити експорт біологічно чистого палива сусіднім країнам. На даний час серед основних великих замовників — Польща, Чехія та Норвегія. А в майбутньому великий потенціал аграрії бачать у співпраці з представниками аграрних ринків Німеччини, Італії та Франції. Ціна тонни цього палива в 2014 році становила приблизно 90 євро, а в енергетичному еквіваленті тонна пелет із лушпиння може замінити 500 кубічних метрів природного газу.

Пелети з соняшникового лушпиння є дуже вигідною альтернативою кам’яному вугіллю і нафті. Таке пресоване біопаливо має низку істотних переваг над іншими видами палива: низька ціна при більшій тепловіддачі в порівнянні з відходами деревини, пелети з лушпиння потребують удвічі меншої площі обсягу складських приміщень, ніж аналог із деревних трісок. На думку аналітика Української аграрної асоціації Мар’яна Заблоцького, певною мірою і завдяки цьому соняшник поступово починає домінувати серед технічних культур, вирощуваних українськими аграріями. Адже його виробництво значно підвищило рентабельність саме за рахунок того, що його можна зробити повністю безвідходним.

За даними інтернет-порталу «Бізнес», українські підприємства з переробки олії за поточний рік уже заощадили 360 мільйонів кубів газу, в тому числі й за рахунок використання екологічно чистих та дешевих пелетів з лушпиння соняшнику.

ДОВІДКА «УМ»

Сільгосппідприємства Херсонщини понад 20 років утримують позицію лідера в області виробництва та продажу насіння соняшнику не тільки в Україні, а й у країнах СНД та Європи. Нинішній рік через надзвичайну спеку не дозволив місцевим селянам підняти середню врожайність соняшнику вище, ніж 8,5 центнера з гектара. Для порівняння: торік цей показник тримався на позначці 12-14 центнерів. Однак налагодження нової технології з виробництва пелетів з лушпиння соняшнику відкрив для аграріїв Херсонщини нові горизонти: екологічно чистий вид біопалива став справжнім відкриттям цього року. Україна щорічно отримує в своє розпорядження до мільйона тонн лушпиння. Ця сировина може не тільки ефективно перероблятися на спеціальні пелети для енергетичних потреб підприємств, а й має хороший експортний потенціал. Нагадаємо, що у жовтні цього року набула чинності постанова Кабінету Міністрів «Про стимулювання заміщення природного газу». Згідно з даною постановою, котельні, які працюють на будь-якому паливі, крім газу, будуть отримувати дотації з бюджету.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>