Миром наступ не спинити

Мінський формат не працює

«Якщо події почнуть розгортатися всупереч мирному плану, то українські Збройні сили сьогодні готові й здатні дати відсіч, — наголошує Президент Петро Порошенко. — Україна завжди відстоювала позицію мирного врегулювання ситуації на Донбасі й доклала максимум зусиль для того, щоб не допустити ескалації. Але порох треба тримати сухим. Для забезпечення потреб військових вітчизняна економіка працює зараз за принципом «все для фронту, все для перемоги».

Минулими вихідними глава держави також підписав два укази, якими ввів у дію два рішення РНБО від 4 листопада: «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій і Луганській областях» та «Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки». У першому указі йдеться переважно про евакуацію державних підприємтсв із зони АТО (що варто було зробити ще півроку тому), розрахунок за енергоносії та гуманітарну допомогу мирному населенню Донбасу.

У другому — про перегляд норм речового та продовольчого забезпечення українських вояків у зоні АТО, створення високомобільних десантних військ як окремого виду ЗСУ, порядок обліку трофейних одиниць озброєння та військового майна тощо. Про подальші бойові дії і готовність до них — жодного слова.

Водночас екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж учора розкритикував мiнський формат переговорів, якого продовжує дотримуватися керівництво держави. Тим більше що, окрім України, ніхто цих домовленостей про припинення вогню не дотримується — ні РФ, ні бойовики.

«Мінський формат — це формат Путіна, який легалізує території, захоплені терористами, через проведення виборів, це встановлення нової системи управління, встановлення систем правосуддя, правоохоронних органів і в подальшому це розширення територій мінімум на Донецьку і Луганську області, — заявив генерал Маломуж. — За цим сценарієм усе і пішло. Бойовики, використовуючи ніким не зайняті території або за допомогою участі у бойових діях просунулись за час Мінських домовленостей на 20-30, а іноді і на 70 км від лінії розмежування на 5 вересня! Росією зараз скеровуються не тільки центральні сили, а й так звані неконтрольовані, для захоплення нових об’єктів. Це аеропорт Донецька, це Піски, це Авдіївка, це Щастя, це Дебальцеве, це Маріуполь. Тобто вісім основних стратегічних об’єктів зараз під прицілом бойовиків і російських структур».

Скільки ще має загинути?

А тим часом під час так званого перемир’я продовжують гинути українські військові. «УМ» підрахувала наші втрати за останні три доби, користуючись лише офіційними повідомленнями РНБО та прес-центру АТО. Вони вражають: загинуло 17 наших вояків, поранено — 30. І це ще без урахування жертв серед мирного населення. Виникає логічне питання: скільки ще українських героїв мають накласти головою у нав’язаній Україні обороні, щоб керівництво держави нарешті зрозуміло, що в усі часи мир досягався перемогами, а не перемовинами із пiдступним ворогом.

Бійці антитерору під час спілкування з пресою усе частіше цікавляться у влади: «За що наші побратими гинуть зараз? Адже коли ми йшли у наступ, усе було зрозуміло — ми звільняли власну землю від ворога, але що ми робимо зараз?... Слугуємо мішенями для тих, хто не дотримувався Меморандуму жодного дня?».

На цьому тлі губляться локальні перемоги українського війська, яке відповідає лише у разі нападу. Так, сили АТО в аеропорту Донецька вогнем у відповідь знищили 23 бойовики з угруповання «Спарта» та поранили ще 27, серед яких і ватажок терористів «Моторолла».

Тим більше що знахабнілі терористи з «ДНР» та «ЛНР» уже вимагають, щоб їхні «кордони» були зафіксовані в межах усіх територій Донецької та Луганської областей. А президент РФ Володимир Путін в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD запропонував країнам Заходу разом домагатися «якогось єдиного політичного простору» на сході України! Господар Кремля тепер ще й відкрито погрожує, що не дозволить владі України знищити всіх політичних опонентів на Донбасі... Коментарі зайві. Перефразовуючи: скільки окупанта миром не годуй...