Нашому поколінню випала надзвичайно відповідальна історична роль: завершити Велику Вітчизняну визвольну війну української нації проти московського поневолювача, остаточно утвердити Українську Самостійну Соборну Державу і навічно позбутися колоніального ярма з боку Російської імперії зла.
Перемігши у Революції гідності, українська нація викинула на смітник історії продажний комуністично-кримінальний режим Януковича. Це перекреслило наміри Путіна відродити Російську імперію в межах колишнього СРСР, а основне — втягнути в неї головну її ланку — Україну. До цієї війни з Україною Путін готувався 11 років, створював спеціальну агентуру в нашій країні, насичував українську армію та силові структури своїми офіцерами, формуючи потужну п’яту колону. У час безвладдя і безладу йому вдалося анексувати Крим, своїми «зеленими» чоловічками і їхніми найманцями захопити низку адміністративних будівель на Донбасі і Луганщині, у тому числі приміщення СБУ та міліції за мовчазної згоди та співробітництва місцевої влади. Але, створивши нову армію, Національну гвардію, добровольчі батальйони, нам вдалося перейти в контрнаступ, визволити дві третини території Донбасу.
Путін не міг допустити остаточної перемоги України над російськими найманцями. Тоді він віроломно і таємно ввів близько десятка батальйонів озброєних до зубів спецназівців, оточивши наші добровольчі батальйони, озброєні лише легкою стрілецькою зброєю, які зачищали від сепаратистів визволені терени в районі Іловайська. Іловайський котел — це сьогоднішні Крути, не так символ нашої поразки, як героїзму та непохитного опору агресорові.
Сьогодні перемагати ворога ми можемо тільки силою нашого патріотизму, єдності, стійкості, згуртованості, допомоги світового співтовариства. Ми зобов’язані підтримати мирний план Президента Порошенка, бо іншого плану та іншої можливості ми просто не маємо! Путіна може перемогти тільки альянс демократичних сил світу — США, ЄС, їхні союзники, світове українство, демократичні сили в Росії. Ми повинні підтримати президентський план реформ «2020», яким покликано змінити Україну, позбутися радянського спадку, тавра «совок». Без кардинальних системних реформ ми не виберемося з пострадянського болота, не подолаємо корупцію, хабарництво, соціальну несправедливість, технічну відсталість.
У ХХІІІ столітті до народження Христа на теренах України виникла найперша людська цивілізація, підтверджена знахідками з Кам’яної Могили, з її первинними релігійними культами, примітивною, та все ж писемністю, прадержавними утвореннями, землеробською культурою. У VІІІ столітті тут формується Трипільська цивілізація, яка досягла високого рівня розвитку рільництва, містобудування, культури, гончарних промислів, суспільної організації. Власне, трипільці поклали початок їх розселенню і формуванню спільноти індо-європейської цивілізації. Наш земляк Петро Прокопович уперше сконструював рамковий вулик, наші селяни навчилися безплужному обробітку землі і навчили це робити інші народи. Державні утворення скіфів і антів добре описані у літописах і художніх творах греків, персів та арабів. А Київська Русь постає перед нами як одна з найрозвиненіших держав на зламі античності та середньовіччя. Вона виконала роль щита для Європи у захисті від войовничих кочових племен, ціною неймовірних жертв урятувала її від татаро-монгольського поневолення.
Запорізька Січ та Козацька самоуправна держава Гетьманщина стали прообразом європейської демократії, а Конституція Пилипа Орлика майже на століття випередила прийняття подібних актів у США та Польщі. Українське народовладдя постало на основі «Руської правди» Ярослава Мудрого, Литовського статуту, що були підсилені Магдебурзьким правом і заклали основи того феномену, який ми називаємо українською демократією. Ми показали Європі і світу феноменальні зразки мирної революції, два українські Майдани, Революція гідності стали вагомим внеском у світову цивілізацію.
Основним життєвим кредо українців є «Хліб і пісня», а росіян — «Водка і «калашніков», що свідчить про те, що ми — різні галактики і нам краще жити в окремих державах і світах. Росіяни впродовж 360 років були нашими поневолювачами. Вони нас мордували, морили голодом, асимілювали, депортували у Сибір, нашими воїнами підкоряли інші народи. Нас робили малоросами, меншим братом, рабом і наймитом на рідній землі, про що свідчать події на сучасному Донбасі. Та ми, наче легендарна птиця Фенікс, відроджувалися з попелу, плакали, сміялися, але творили свою Україну.
Ми, українці, — сподкоємці Київської Русі, Червоної Русі, а тому маємо повне право називати нашу державу Україна-Русь або Русь-Україна.
Степан ТРОХИМЧУК,
професор, голова Львiвської обласної
організацiї ветеранiв вiйни