Німеччина має право відмовляти в наданні допомоги з безробіття мігрантам, які в цій країні не працювали. Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини, рішення якого означає, що навіть громадяни ЄС можуть бути позбавлені права на отримання деяких видів допомоги, якщо звертаються за ними в іншій країні Євросоюзу.
Це рішення, метою якого є обмеження так званого «туризму за соцвиплатами», пов’язане з конкретним випадком. Найвища судова інстанція Європи розглянула позов 25-річної румунки Елізабети Дано, якій відмовили в грошовій допомозі у Лейпцигу, повідомляє «Євроньюз». Тамтешня біржа праці з’ясувала, що іммігрантка не пропрацювала в Німеччині жодного дня з 2010 року, відколи туди переїхала.
Інша румунка — Люмініта Калдарару — після переїзду до Німеччини теж навіть не шукала роботу, живучи на 773 євро державної допомоги на чотирьох своїх дітей. При цьому жінка розраховує ще й на допомогу з безробіття, бо «не вистачає на оплату комунальних послуг». І таких випадків у Німеччині — десятки, якщо не сотні тисяч.
Цього судового рішення чекали у багатьох європейських країнах, влада яких розмірковує над тим, як обмежити внутрішньоєвропейську міграцію. За законами про вільний рух людей, громадяни Євросоюзу могли отримувати допомогу з безробіття в будь-якій країні. Цим охоче користалися вихідці з бідних держав, переїжджаючи до багатших.
Окремо привітав рішення «на користь здорового глузду» прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон. Ще б пак — його опоненти на майбутніх виборах, антиєвропейська партія «Юкіп», втратили один зі своїх аргументів. Виявляється, аби припинити потік мігрантів до Британії, не обов’язково виходити з Євросоюзу — достатньо застосувати рішення Європейського суду. Вердикт стосується лише допомоги з держбюджету і не поширюється на соціальні виплати з фондів, що формуються за рахунок податків, які платять працівники у країні, в тому числі й мігранти.
Водночас Єврокомісія заявила, що підтримує боротьбу країн-членів ЄС зі зловживаннями в системі соціальної допомоги, але не погодиться з будь-якими обмеженнями на свободу пересування і свободу ринку праці в Євросоюзі.