Росіянам Одещини запропонували «полюбити» Януковича

03.09.2004

      Одеська влада не зупиняється перед жодними моральними бар'єрами, добиваючись від громадських організацій регіону демонстрації беззастережної підтримки улюбленого кандидата в Президенти — лідера Партії регіонів В. Януковича. Спершу в будинку облпрофради збирали підписи представників партійних та громадських структур, причому при закритих дверях — без участі преси. Згодом вибивали «зізнання в любові» до Прем'єра-кандидата безспосередньо по місцях реєстрації організацій, страхаючи, що в протилежному разі до влади прийде В. Ющенко, а з ним і дестабілізація, деприватизація та інші жахи...

      Так до лукавого списку «Одещина — за Януковича» вдалося залучити ще кілька громадських структур. Несподіванка прийшла з Києва — «Руський блок» і «Руський рух України» зненацька збунтувалися і заявили 20 серпня про свій вихід з виборчої коаліції «Разом заради майбутнього» на підтримку кандидата в президенти Януковича. Якщо до цього додати, що частина російських організацій Одещини, зокрема «Російська рада Одещини» та «Російська громада Одеси ім. Ол. Невського», ще у травні оприлюднили рішення про свою підтримку альтернативного кандидата В. Ющенка, стає зрозумілим, чому міська влада на чолі з лідером місцевого осередку Партії регіонів Р. Боделаном стала судомно готувати об'єднавчий конгрес російських організацій. Причому ніхто не приховував мети підготовлюваного «Конгресу російських організацій Одеської області». Потрібно задекларувати, всупереч рішенню керівних органів російських організацій, повну підтримку кандидату Януковичу. А от активісти місцевих російських структур якраз не горіли бажанням засвідчити любов до кандидата, колишнього кримінального авторитета. А головне — у проекті Звернення наміченого зібрання лідери організацій побачили такі антиконституційні перли ненависті до Української держави, що навідріз відмовилися від пропонованої «честі» бути їх співавторами.

      Так і визрів конфлікт між місцевими лідерами «Руського блоку», «Російського руху України», «Русича», «Руською радою Причорномор'я» з одного боку, та управлінням внутрішньої політики міськвиконкому, очолюваного екс-секретарем райкому КПУ О.Зозулею — з другого. Врешті-решт, вирішено було обійтися без непоступливих членів оргкомітету — не хочете, мовляв, без вас проголосуємо від імені російських організацій за підтримку кандидата Януковича. Так, власне, й сталося, всупереч оприлюдненому протесту лідерів організацій...

      У понеділок, 30 серпня, за ініціативи православної організації «Единое Отечество» та громадської організації «Русское единство», а також за сприяння мерії утворено регіональну Координаційну раду російських організацій Одещини. Хоча лідери 7 російських організацій відмовилися увійти до оргкомітету конгресу і не брали участі в його роботі. За словами голови «Русского Совета Причерноморья» Олександра Афанасьєва, «зібрання спільно з мерією готували всього дві структури: православна організація «Единое Отечество» та громадська організація «Русское единство». А лідери Одеської обласної організації політичної партії «Русский блок» і шести інших структур, зокрема Одеської міської організації «Русское движение Украины», громадської організації «Русская община Одесской области», громадської організації «Русич», громадської організації «Русский совет Одесской области», громадської православної організації «Русская община Одессы имени Св. Александра Невского», громадської організації «Русского Совета Причерноморья» — не брали участі в цьому заході.

      Заступник голови Одеської міськради Володимир Максимович привітав учасників зібрання з початком роботи, однак заявив, що «міська влада не втручається у питання діяльності російської громади Одеси». Водночас консул-радник Генерального консульства Росії в Одесі Володимир Антипенко зазначив у вітальній промові, що «Генконсульство має особливе відношення й особливу думку щодо цього заходу. Ми хотіли, щоб усі російські організації зібралися для обговорення актуальних питань і намітили ті шляхи, які б їх об'єднували, а не роз'єднували...»

      Однак для місцевої влади, як виглядає, значно важливіше інше: близько двохсот учасників зібрання, переважно представників місцевого чернецтва, членів православних громад Балтського та Ізмаїльського районів, міст Одеса та Південне, все-таки обрали головою Координаційної ради російських організацій Одещини свою людину — лідера православної організації «Единое Отечество» Валерія Каурова, якого підтримало також керівництво Одеського єпархіального управління УПЦ Московського патріархату. А значить, можна буде говорити мало не за всіх росіян Одещини. Адже, як мовиться у статуті новоутвореної організації, Координаційній раді належить узгоджувати «спільну діяльність усіх представлених у раді російських організацій Одещини заради консолідації зусиль при захисті їх інтересів, розв'язання завдань російського і російськомовного населення регіону в усіх сферах життя, а також для захисту і підтримки канонічного православ'я».

      Ухвалили учасники Конгресу російських організацій Одещини також «Звернення до співвітчизників» про підтримку на виборах кандидата на пост Президента України Віктора Януковича, який «взяв курс на інтеграцію з Росією і Білоруссю — складовими частинами єдиної східнослов'янської цивілізації, який пообіцяв, що статус російської мови буде вирішено на всеукраїнському референдумі». Координаційному комітету також доручено «розробити і прийняти наказ від православно-патріотичної російської громадськості майбутньому Президенту». У зверненні міститься й прохання до Одеського митрополита Агафангела — запросити з патріаршим візитом на Одещину главу Російської православної церкви патріарха Алексія II. Водночас представники одеського чернецтва та вірні Української православної церкви Московського патріархату зажадали від владних структур України не більше і не менше, як... «припинити на рівні держави підтримувати патріаршу діяльність глави Української православної церкви Київського патріархату патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета».

      А чого, власне, можна було чекати від зібрання, тон на якому задавали скликані до Одеси з різних кінців СНД російські клерикали: прес-секретарі: «Союзу православних громадян Придністров'я» — Євген Войнаровський; «Союзу православних громадян Росії» — Кирило Фролов; «Союзу православних товариств України» — Валерій Гончаренко, представник відділу зовнішніх церковних зносин Московського патріархату Георгій Рощин, голова «Союзу хоругвоносців Росії» — Леонід Симонович-Никшич та інші? Зрештою, про перспективу реанімації під патронатом Одеської мерії чогось на взірець чорносотенної організації заздалегідь застерігали в оприлюдненій заяві протесту низка лідерів одеських організацій. Оскільки, на їхню думку, в проекті «Звернення Конгресу» йшлося не стільки «про підтримку ЯНУКОВИЧА, прізвище якого згадується, швидше, для відведення чиновницьких очей, як про спробу зміни статусу України як унітарної держави, визначеної в ст. 2 Конституції України».

      «По суті, йдеться про створення в Одесі чорносотенної організації — щось на зразок сумновідомого «Союзу Михайла Архангела», — наголошували автори спільної заяви на адресу владних і правоохоронних структур лідери російських органiзацiй Олександр Афанасьєв, Наталія Жогно і Віктор Дрямов. Причому, «згідно з інформацією, яку 12 серпня розповсюдив лідер «Единого Отечества», проект Статуту нової організації, склад її учасників і бюджет затверджували в Одеській мерії. Мабуть, мерія готова взяти на себе не тільки витрати, а й відповідальність за всі неподобства, які встигнуть накоїти новоявлені «чорносотенці», перш ніж опиняться за гратами», вказувалося в оприлюдненій спільній заяві російських організацій Одещини.

      Тільки ж кому було прислухатися до голосу розуму? Судячи з того, що відбувається в ці вересневі дні, перед українськими прокурорами та СБУшниками зараз поставлено зовсім інші завдання, для прикладу — шукати приводи для дестабілізації суспільства. А раптом вдасться взагалі обійтися від перевиборів глави держави...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>