«Це є війна всередині держави»
— Судячи з усього, жителі Росії живуть у неволі дотепер. Там немає свободи слова, демократичних виборів, бо «обирати» можна тільки Путіна тощо, — підводжу до теми Віктора Савченка.
— Підійдемо до цього по-філософськи. Те, що для одного — неволя, для іншого може бути природним станом речей. Підкорятися зверхнику, незважаючи на несправедливість і аморальність його наказів, для більшості росіян є природним. І не тому, що ці люди погані, а тому, що вони в десятках поколінь просто не знали іншого порядку. Всього у Російській імперії було вісімнадцять монархів, наділених абсолютною владою. А до того правили князі — московські, а ще раніше золотоординці — молодші брати Менглігереїв — кримських ханів. За законом Золотої Орди, Москва платила Криму данину аж до правління Петра Першого. В усі часи російська державність, якою багато хто так пишається, була і є найбільшим гнобителем своїх підданих. Всі бунти жорстоко придушувалися. Це й привчило росіянина не пнутися з усіх сил, аби чогось досягти, адже все одно заберуть. Ось звідки корені лінощів і неробства. Є чимало книг про війну всередині держави. Зокрема, Ігор Буніч, дослідивши історичні віхи Росії, стверджує, що всі минулі п’ятсот років Російська імперія вела війну з власним народом. Щоправда, був і період, коли росіяни відчули смак свободи. Але дуже нетривалий, бо почалося нищення чеченського народу.
— Так що ж, по-вашому виходить: у росіян немає перспективи стати цивілізованою нацією?
— Чому ж, є. Але щось мусить розбудити росіянина від летаргійного сну, у якому він перебуває багато століть. То може бути щось справді грізне, наприклад, війна, яка трусоне кожну людську душу. Власне, вона вже почалася... Але це тільки наслідки. Бо причина — у програмі. А в ній кожній людині, кожному роду, кожному племені відведено свій ресурс існування. І кожній державній потузі, імперії — також. Зазвичай руйнування або перехід в іншу якість відбувається в кілька етапів. Зараз у нас розмова про Російську Федерацію, яка з 1991 року стала правонаступницею СРСР. Але й тоді, в добу супердержави, фактично то була Росія. Першим поштовхом, якого зазнала ця гігантська «споруда», став розпад Варшавського договору — країни соціалістичної співдружності відмовилися мати спільні оборонні сили. Великої шкоди від такої втрати споруда не зазнала. Бо то була така собі прибудова, буферна зона. Але тріщини на цій споруді з’явилися — стільки тріщин, скільки було й союзних республік. Невдовзі по цих швах відпали від власне Російської Федерації всі союзні республіки. То був другий етап, який уже можна назвати руйнуванням каркасу споруди. Отже, залишилася федерація — спільнота етносів, колись завойованих московською державою.
Усе сказане вище — передумови третього етапу руйнування каркасу власне Російської Федерації як імперії.
«Путін заходився відновлювати Російську імперію у той час, коли триває світова руйнація імперій»
— Ви назвали причини майбутнього третього етапу розпаду Російської Федерації. Чи справді ця держава розпадеться?
— Справді. Але річ в іншому — Путін заходився відновлювати Російську імперію у той час, коли триває світова руйнація імперій. Процес, над яким стоїть щось значно більше, ніж людський розум.
— Ми вже перейшли у сферу містики?
— Не має значення, яким словом це назвати. Головне, що існує закономірність, за якою імперії утворюються і за якою розпадаються.
— Ви можете підкріпити це історичними фактами?
— Авжеж. Я зібрав роки утворення імперій у першому і другому тисячоліттях і наніс їх на графік активності Темного сателіта (Орба). Ось вони (Див. малюнок).
На самому початку графіка, між цифрами і віссю ординат, — риска утворення Римської імперії (дохристиянський час).
Священна Римська iмперія германської нації — 962 р.
Османська iмперія — 1453 р.
Іспанська — початок XVI ст.
Нідерландська — кінець XVII — початок XVIII ст.
Російська — 1721 р.
Французька — 1804 р.
Австро-угорська — 1867 р.
Британська — 1870 р.
Німецька — 1871 р.
Італійська — початок XX ст.
Радянська (СРСР) — 1917 р.
Югославська — 1946 р.
Зверніть увагу на часову відстань між роками утворення імперій. Вона зменшується з наближенням до чогось. А потім (після Другої світової війни) імперії почали розпадатися, і цей процес триває по всій планеті дотепер. Подивіться на графік і перелік імперій та прикиньте, чи якесь із цих утворень існує нині... А Путін заходився відновлювати свою імперію у той час, коли вона ось-ось почне валитися. І жодні його закони про покарання за сепаратизм не допоможуть. Бо те, з чим він зіткнувся, йому не по зубах. Не допоможуть ані ядерний потенціал, якого досить, щоб знищити життя на всій планеті, ані тисячі кисельових. Так уже було, коли від наймогутнішої світової потуги СРСР відпала спершу буферна зона — країни Варшавського договору, а невдовзі — чотирнадцять союзних республік.
«Зворотний процес неможливий»
— І все ж, чому доводиться говорити саме про розпад нинішньої Росії?
— Для цього слід зробити ще один крок у «містику». Хоча точніше це можна назвати непізнаною реальністю. У даному разі вона така. В «Апокаліпсисі...» поміж інших метафор використовуються наступні: «море», «ріка», «джерело». Вони означають «імперія», «народ», «людський рід». Приклад: «І бачив я звірину, яка з моря виходила...» (І бачив я владу, яка в імперії виникла). Це не така вже й глибока метафора. Людина десь на вісімдесят відсотків складається з води. Тоді джерела — це людські роди, які «течуть» у часі від прапрадідів до праправнуків, а ріки — народи, які «течуть» від покоління до покоління. В історії бувають періоди, коли хтось «зливає» «ріки» у штучні (власні) водойми — імперії. А бувають періоди, коли такі водойми руйнуються і «ріки» знову починають текти по своїх часових руслах. «І вже не стане моря, і очистяться ріки і джерела...» Цей час настав і триває. Погляньте на мапу світу, видану півстоліття-століття тому, і на нинішню. Ви не побачите тепер Австро-Угорської, Французької, Радянської, Югославської та ін. імперій. На їх місці — десятки нових держав. Візьмемо, наприклад, останню — Югославію — зменшену копію СРСР (там була та сама ідеологія, а відтак — і державний устрій), яка зовсім недавно наказала довго жити — на її місці тепер — кілька нових утворень. І так — по всій планеті. Бо живемо в час, коли імперії розпадаються. Натомість очищаються «ріки» і «джерела». Ті конгломерати, що ще не розпалися, розпадуться обов’язково. Надто такі строкаті, як Російська Федерація: тут і казанські булгари, яким росіяни вигадали назву «татари», і башкири, і мордва, і тува, і чукчі... Не перераховуватиму всіх. Разом iз тими, хто записався як росіяни, вони складають каркас державної споруди, що має назву Російська Федерація, і їх усіх десь стільки ж, як і росіян. Це люди різні не тільки за національним складом, а й за вірою (себто духовністю), расовою приналежністю. У демократичному суспільстві такий конгломерат утримати вкупі неможливо. Кожен забажає мати «свою хату, свою правду». Через те вся внутрішня потуга держави спрямована на тотальне відстеження — чи не прокинувся десь відцентровий настрій. Такий настрій на хвилі демократизації спалахнув у Чечні, і її, по суті, знищили. Були ще спроби знищити вже незалежні держави Молдову і Грузію, а тепер ось Україну...
— Отже, зворотний процес, тобто утворення або відновлення імперії, неможливий.
— Я дослідив і порахував відстані між утвореннями імперій для другого тисячоліття — погляньте ще раз на графік. А вже розпад багатьох із них відбувся на моїй пам’яті. Коли ж він прийде — новий період утворення, а потім — розпаду, важко сказати. Принаймні в наступні кілька століть такий період не настане.
Ну і, як видно, частота утворення імперій знаходиться у відповідності до завершення попереднього і початку наступного кола Сонячного Зодіаку (1881 рік). Всього ж Сонячний Зодіак триває 25920 років. Тобто імперії почали утворюватися наприкінці попереднього анарагонічного оберту Сонця і на початку наступного (з 1882 р).
— Що таке Темний сателіт і його активність?
— Це одна зi складових аури нашої планети. Земля, як і кожна жива істота, має власну ауру. А вже аура має декілька складових, кожна з яких відповідає за щось. Так, Темний сателіт відповідає за те, що можна назвати: «їсти, пити, розмножуватися». Ця сфера довкола планети не статична — вона то наближається до свого «тіла», то віддаляється. Цикли наближення пов’язані зі знаками Сонячного зодіаку. Рік 1881-й був роком найтіснішого зближення Темного сателіта із Землею, а відтак — найбільшого його впливу на складову такої ж аури кожної людини. Її називають «кама рупа» — червоне чудовисько у нас. Але це вже інша тема... Детальніше про неї можна прочитати в моїх книгах з езотерики «І бачив я звірину...», «Пророцтво четвертого звіра: Даниїл», «Сочти число зверя», а також у художній формі — у новому романі-трилері «Діти Мардука». Ці твори є також в інтернеті на багатьох сайтах.