Убити тоталітарного дракона

11.11.2014
Убити тоталітарного дракона

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Усе починалося по-політичному красиво: обурені заяви перших осіб держави про сепаратистські дії комуністів, заклики до перекриття кисню КПУ. І нарешті — судовий позов Мін’юсту та Державної реєстраційної служби про заборону КПУ як такої. Одначе сам позов у фахових юристів викликає забагато запитань — так непрофесійно він складений. Та й розгляд справи усе більше скидається на спланований «мильний» серіал: днями Київський окружний адмінсуд призупинив розгляд справи, бо комуністи подали цілу торбу зустрічних позовів. Тепер їх мусять розглянути і лише потім приступити до справи по суті. А це розтягнеться на роки.
У багатьох відтак виникло запитання: а чи хочуть взагалі державні мужі справжньої заборони КПУ?

Комуністи для захисту найняли закордонних адвокатів

Формально перші особи держави декларують бажання розібратися з комуністами в Україні раз і назавжди. Зокрема, спікер парламенту Олександр Турчинов з трибуни називає КПУ політичною силою, яка «ненавидить свій народ». І урочисто схвалює рішення Міністерства юстиції подавати позов про заборону КПУ. «Колись Нюрнберзький процес поклав край фашизму в Європі. Сподіваємося, що суд ухвалить справедливе рішення і покладе край в Україні такому небезпечного рудименту тоталітаризму, як Комуністична партія і комуністична ідеологія», — заявляють перші особи держави.

Позов таки подали, до процесу долучилися СБУ та Генпрокуратура. Комуністи до судової справи підійшли з усією серйозністю — навіть залучили адвокатів з Чехії, Греції та Португалії. А на судові засідання для масовки скликають і комсомольські осередки, і «жінок-трудівниць», котрі без комуністичної ідеології втратять сенс життя. Лідер комуністів Петро Симоненко взагалі відчуває себе дисидентом, а дії влади називає «елементом боротьби з інакомисленням». Мовляв, Компартія зроду-віку не говорила й не робила нічого на підтримку сепаратизму. І взагалі вони — за єдину Україну.

У патріотично налаштованих українців нарешті зажевріла надія: Україна остаточно позбудеться «совкової» луски, а популісти-комуністи опиняться на смітнику історії. Одначе, детально вивчивши судовий позов, який підготували чиновники проти комуністів, небайдужі юристи схопилися за голови. З такою аргументацією суди не виграють!

Останнє засідання Київського окружного адмінсуду сумніви в успішності затії із забороною КПУ в мислячих людей лише посилило. По-перше, новий склад суду не забажав залучити до справи третіми особами чимало фахових правників. Відмовив суд і Герою України Юрію Шухевичу, який мав бажання долучитися до розгляду справи. Але головне, що на останньому засіданні 5 листопада Київський окружний адмінсуд ухвалив рішення про призупинення провадження у даній справі. Адже комуністи подали зустрічні позови, у яких стверджують, що Мін’юст і Державна реєстраційна служба не мали права ініціювати заборону політичної партії. Тепер справа не зрушить з місця, доки суд не розгляне зустрічні позови комуністів.

Довга історія без кінця

«Зараз справу зупинено, і чіткий строк, на який її «заморозили», не визначить жоден юрист», — каже «УМ» правник Роман Орєхов (він відомий нашим читачам як адвокат Степана Бандери-онука та активний опонент Наталії Вітренко у справі оскарження нею президентського указу про вшанування борців за незалежність України). Роман Орєхов переконаний: на розгляд скарг від комуністів піде чимало часу. Але це лише початок. «Коли відновиться провадження у справі (а я можу прогнозувати, що це станеться не раніше, ніж через півтора-два роки), КПУ матимуть ще з десяток нових підстав, щоб знову зупинити провадження. Тоді вони наполягатимуть на проведенні експертиз, наведенні додаткових доказів у справі. Комуністи зараз живуть за принципом: або віслюк здохне, або падишах помре».

Така ситуація стала можливою, на думку пана Романа, через банальне нехлюйство в органах держвлади, які готували позов. І саме погано підготовлений та виписаний позов стане в майбутньому розгляді справи постійним каменем спотикання.

Свого часу міністр юстиції запевняв, що доказова база проти КПУ складає близько 129 аркушів письмових доказів та відеоматеріалів. Це, мовляв, і факти антиконституційної діяльності, підтримки сепаратистів і терористів на сході країни, підтримки представниками і керівництвом КПУ військової агресії і захоплення Криму РФ.

Однак Роман Орєхов зауважує: «Цей позов — спроба окозамилювання. На мій погляд, звернення до суду не було належним чином підготовлене. Адже якщо як докази надаються якісь документи, факти, які ще перебувають на стадії досудового розслідування — тобто вони ще не доведені! — будь-який студент-юрист вам скаже, що на цьому не можна вибудовувати доказову базу. До кожної справи, і в боротьбі з такими ворогами людства, як комуністи теж, треба підходити відповідально. Має бути рішення суду, вирок, який доводить злочин КПУ. Підтвердіть спершу факти, а потім вже йдіть до судової зали! Аби комуністам не було про що й відкрити рота в суді. Щиро кажучи, мене трохи бентежить, що органи нашої державної влади, звертаючись до суду, керувалися хутчіш не правом, а звичайним волюнтаризмом».

«Із комуністів роблять жертв режиму»

Роман Орєхов упевнений: не перекручуючи закон, КПУ практично виграла справу, бо зробила неможливим ухвалу рішення про заборону Компартії: «Об’єктивно у наступні три-п’ять років чекати цієї судової заборони немає сенсу. І будь-який наступний позов упреться у вирішення спершу цієї справи. Постає питання, чи варто робити крок, коли доводиться відступати? Складається враження, що комусь потрібно, аби Компартія легалізувала своє існування». А найгірше, каже правник, що з комуністів цією судовою справою роблять мучеників. Вони вже зараз говорять про себе як про жертв режиму. Що вже буде, якщо справу не вдасться довести до переможного кінця?

Усе ж здаватися патріотично налаштовані юристи не збираються. Зокрема, долучитися до справи не полишає наміру і Юрій Шухевич. «Нами буде подано заяви про залучення у справу як осіб із самостійними вимогами, фактично буде пред’явлений власний позов», — каже Роман Орєхов. Розкривати всі заплановані секрети правники не хочуть. Але запевняють: зроблять усе можливе, аби якісно доповнити вже наявний судовий позов проти КПУ.

Юрій Шухевич каже, що після ознайомлення з текстом недолугого, м’яко кажучи, позову Мін’юсту він був змушений подати до суду заяву про залучення третьою особою. «Наведені в позові Мін’юсту докази злочинної діяльності КПУ настільки слабкі і примітивні, що вся ця «доказова база» розвалиться якщо не в суді першої інстанції, то, без усякого сумніву, — в судах апеляційної або касаційної інстанцій. Не кажучи вже про Європейський суд із прав людини, який не залишить «каменя на камені» від усієї цієї примітивної «доказової бази» Мін’юсту», — каже пан Юрій.

Правозахисник Олекса Чорнота, який допомагав Юрію Шухевичу у написанні заяви про залучення третьою особою, обурений тією обставиною, що Мін’юст не лише не надав належних доказів, які свідчать про спрямованість дій КПУ на ліквідацію незалежності, територіальної цілісності України, незаконне захоплення державної влади, що є підставами для заборони політичної партії. Чиновники Мін’юсту не спромоглися навіть проаналізувати Статут та Програму КПУ, в яких чітко зазначено, що нинішня КПУ є спадкоємицею та правонаступницею тієї КПУ, яка була складовою частиною РКП(б)—ВКП(б)—КПРС, її бойовим загоном, і діяла до заборони у серпні 1991 року.

«Оскільки досі нинішня КПУ як спадкоємиця і правонаступниця бойового загону КПРС не покаялася за всі злочини цієї партії перед українським народом і в своїх програмних цілях засуджує діяльність Центральної Ради та інших формувань, які боролись за незалежність України, — це є також однією з підстав для заборони цієї партії», — каже Олекса Чорнота.

Є багато інших аргументів для заборони КПУ, переконаний пан Юрій. «Я маю намір подати ще одну заяву про залучення третьою особою у цей судовий процес. І якщо мені знову відмовлять у задоволенні заяви, то я письмово передам усі свої докази представникам Мін’юсту. Якщо ж Мін’юст не надасть мої докази на розгляд суду, то я вважатиму позицію Мін’юсту такою, що заздалегідь була спрямованою на те, аби програти цю справу в суді і з комуністів зробити «мучеників», — каже Юрій Шухевич. — Взагалі я стою на тому, що багато небайдужих українців могли би подати свою заяву про залучення третьою особою у справу щодо заборони КПУ. Оскільки рішення у цій справі впливає на їх права, свободи, інтереси та обов’язки, якщо вони вважають себе нащадками тих борців за волю України, які загинули від рук посіпак злочинної комуністичної партії. Злочини комуністів мають бути засуджені, а злочинна Комуністична партія заборонена. Я зроблю все для цього. Сподіваюсь, що я не буду самотнім у цій боротьбі».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>