Потопталися на місці

Найкраще людям живеться в Норвегії, Росія за стандартами життя потроху опускається донизу, а Україна — поки що в «надійних середнячках». Такими є підсумки цьогорічного звіту «Індекс благополуччя світу», який днями оприлюднила Міжнародна дослідницька організація Legatum Institute.

Експерти інституту оцінили рівень життя мешканців 142 країн світу за 89 чинниками у восьми базових категоріях: стан економіки, рівень соціального захисту, підприємництво і можливість ведення бізнесу, особисті свободи, рівень державного управління, особиста безпека, рівень освіти та рівень охорони здоров’я. За підсумками дослідження всі країни-учасниці розподілили на чотири групи. До першої, з найвищим рівнем життя, віднесено перші 30 країн списку. До другої групи, з рівнем благополуччя «вище середнього», входять країни з 31-го по 71-ше місце. Країни з благополуччям «нижче середнього» посідають сходинки з 72-ї по 112-ту, а решта підпадають під визначення «низький рівень життя».

Україна в «Індексі благополуччя-2014» посіла 63-тє місце, тобто опинилася серед упевнених «середнячків». Це ніби й позитив, але відносний, адже жодного прогресу в зростанні рівня життя українців порівняно з першим таким рейтингом, опублікованим 2009 року, не помітно. Тоді наша держава також посідала 63-тє місце, а потім (за цікавим збігом, саме після приходу до влади Віктора Януковича та його «регіональної» команди) взагалі покотилася вниз: 2010 рік — 69-те місце, 2011-й — 74-те, 2012 — 71-ше... У 2013-му вдалося підтягнутися на 64-ту позицію, а цього року, виходить, ми повернулися туди, звідки в дослідженнях «Інституту легатум» і починали. Тож для нинішньої влади показовим стане місце України в «Індексі благополуччя» наступного року.

Трохи прояснює стан речей у кожній країні її позиція за кожним із головних критеріїв. Так, за станом економіки Україна посідає у світі 70-ту позицію, за рівнем свободи підприємництва і можливості ведення бізнесу — 57-му, за рівнем державного управління (нагадаємо, тут оцінювали ще режим Януковича) –121-шу, за рівнем освіти –42-гу, за рівнем охорони здоров’я — 77-му, за рівнем особистої безпеки громадян — 54-ту, за рівнем особистих свобод (при Януковичі) — 103-тю й за рівнем соціального забезпечення — 40-ву.

Перше місце рейтингу з 2010 року незмінно посідає Норвегія, де показник задоволення життям серед громадян становить 7,7 із 10 можливих. На другій сходинці — Швейцарія, на третій — Нова Зеландія. До першої десятки також увійшли дві інші скандинавські країни — Данія та Швеція, Канада, Фінляндія, Австралія, Нідерланди і США.

А найменш благополучною країною світу є Центральноафриканська Республіка. У ній рівень ВВП на одну особу — в 76 разів нижчий, ніж у Норвегії.

У поясненнях до звіту укладачі багато місця приділили Росії, яка виявилася сумнівним лідером у Європі за рівнем падіння благополуччя її громадян порівняно з минулим роком. Пояснюється це падіння переважно політичними чинниками: ветуванням російською делегацією резолюцій Ради безпеки ООН, ставленням до кризи у Сирії, інтервенцією в Україну й анексією Криму. У критеріях державного правління, особистих свобод та безпеки громадян Росія посіла, відповідно, 113-те, 124-те та 96-те місця у світі. Країна також із року в рік має все гірші оцінки за чинниками толерантності до нацменшин і емігрантів та в галузі громадянських і політичних свобод. Лише 27% росіян вірять у чесність виборів, а 82% вважають, що бізнес і влада в їхній країні є корумпованими. У підсумку, Росія з минулорічного 61-го місця цьогоріч скотилася до 68-го.

Також серйозно покотилися вниз Італія (з 26-го на 37-ме місце) і Греція (з 36-го на 56-те).

Найбільше падіння у світі продемонструвала Венесуела — на 22 сходинки. Китай стабільно набирає в силі — піднявся з 58-го до 51-го місця.

Що ж до інших посткомуністичних країн та наших найближчих сусідів, то найвищу сходинку з них (24-ту) посідає Словенія. Чехія — 29-та, Польща — 31-ша, Естонія — 32-га, Словаччина — 35-та, Угорщина розмістилася на 39-й позиції, Литва — на 42-й, Латвія — на 44-й, Болгарія — на 48-й, Хорватія — на 50-й, Білорусь — на 53-й та Румунія — на 60-й.