Ось такі будинки полюбляє сучасна Європа.
Дах із трав’яним покриттям так само сприяє заощадженню енергоресурсів, дозволяє значно зменшити температурні коливання у житловому будинку, покращує звукоізоляцію будівлі, як це колись відбувалося під солом’яними та рогозяними стріхами українських хаток. Адже дахи з традиційних будівельних матеріалів прогріваються у спеку до 80 градусів, а зелений дах — тільки до 25. У таких будинках постійно утримується чудовий мікроклімат — влітку в такому житлі панує приємна прохолода, а взимку тепло і сухо. По суті, трава на покрівлі — це свого роду природна система кондиціонування. Але і це ще не все. Як відомо, рослини поглинають із повітря вуглекислий газ і збагачують його киснем. За дослідженнями фахівців із Норвегії, де цю технологію почали масово використовувати кілька років тому, поверхня листя зеленого даху майже у 100 разів перевищує площу самої покрівлі. Завдяки цьому трав’яний килим площею всього 15 квадратних метрів може виробляти кисень у кількості, достатній для здорового дихання 10 людей. Дослідження німецьких учених також підтвердили: зелений дах площею 150 квадратних метрів задовольняє річну потребу в кисні для 100 людей.
Газони або сади на дахах знижують кількість води, яка стікає з дахів і затоплює вулиці під час злив. Вони милують око, забезпечують екологічний та комфортний відпочинок і навіть... дають невеликий врожай мешканцям будинку. На 20-30% зелені дахи знижують витрати на опалення і кондиціонування. І, звісно, продати квартиру в будинку із зеленим дахом можна значно дорожче, ніж звичайну.
Цікава історія виникнення зелених покрівель. Наші предки розміщували дерен на солом’яних дахах для поліпшення теплоізоляції, зменшення небезпеки спалаху і забезпечення стоку води. Часто споруди у селянських подвір’ях на півночі Європи ставили дуже близько одна до одної, а їхні дахи покривали шаром ґрунту і рослинності. Знамениті «Сади Семіраміди», що вважалися сьомим чудом світу і побудовані близько 600 р. до н. е., були нічим іншим, як зеленими покрівлями вавилонських палаців.
У сучасній Німеччині на 12% дахів — сади. У цій країні одна з обов’язкових умов при проектуванні нових будівель — озеленення покрівлі. У швейцарських містах до 25% пласких дахів займають газони. У Японії діє припис облаштовувати сади на всіх пласких дахах, площа яких перевищує 100 кв. м. Навіть у Нью-Йорку вже налічується більше 8000 зелених покрівель. А влада Чикаго виділяє фінансову допомогу тим, хто розмістить у себе на даху газон або невеликий сквер.
Зелені дахи є інтенсивні та екстенсивні. Інтенсивні (їх лише 5%) передбачають кущі, дерева, рослини з глибшим корінням. Такий дах потрібно проектувати одразу, тому що навантаження на квадратний метр сягає 500 кг. Екстенсивні зелені дахи (95%) проектують з використанням трави, моху, квітів, які разом із ґрунтом і дренажем дають навантаження до 100 кг на кв. м. Особливого догляду таке озеленення не вимагає.
При облаштуванні зелених дахів бажано проконсультуватися з дендрологами, оскільки не всі рослини доцільно висаджувати на дахах. Крім того, потрібно врахувати нахил даху (при нахилі до 20 градусів ґрунт не сповзає, при більшому — потрібне додаткове укріплення).
Основні проблеми, які можуть виникнути, — це підбір покрівельних і надійних гідроізоляційних матеріалів. Для озеленення покрівлі важливий ґрунтовий покрив, дренажний і захисний шар, який попереджає проникнення коренів у конструкцію. Використовувані матеріали повинні бути легкими. Більшість покрівель будинків радянського періоду витримує навантаження максимум 400 кг на 1 квадратний метр. Це означає, що на таких будинках можна спорудити тільки спортивний майданчик або встановити шезлонги і парасольки. Головне, щоб усі конструкції були переносними.
Найвужче місце в «даховому» питанні для покупця або орендаря багатоквартирного будинку — вітчизняне законодавство. У власність таку покрівлю не надають і в оренду не здають. Дах — це конструктивний елемент будівлі і не може бути об’єктом оренди або купівлі-продажу. Якщо власник бажає щось побудувати на покрівлі, він повинен укласти інвестиційний контракт із селищем, містом або об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, оплатити розробку проекту будівництва, узгодити його з необхідними службами. Після завершення будівельних робіт співробітники БТІ проводять обміри об’єкта, оформляють документи. Тільки після цього покупець може оформити право власності на новостворене. Але, незважаючи на всі складності освоєння дахів, це одна з хороших можливостей для розвитку бізнесу.
Озеленення дахів, звісно, потребує інвестицій. Сади на дахах новобудов орієнтовно складають 5-10% будівельного кошторису. Однак ці витрати є одноразовими, тобто здійснюються на початковому етапі, при проектуванні і створенні «зелених» дахів, які служать довго. Фахівці порівнюють витрати на озеленення дахів із витратами на будівництво станцій метро: спочатку потрібні великі капіталовкладення, але потім станції не потребують ремонту 50 років.
Також виникає питання про затребуваність покрівельного озеленення. З одного боку, наявність таких об’єктів може стати непоганим маркетинговим ходом і підігріти інтерес до об’єкта. Але з іншого — виникають сумніви з приводу їх затребуваності в умовах нашого клімату, в якому півроку — зима. Разом із тим, приміром, ресторани, розташовані на даху, мають попит протягом року, якщо, звичайно, створені комфортні умови для відвідувачів.
У нових будинках в Україні дахи часто використовують під оранжереї, зимові сади, оглядові майданчики, тенісні корти. Інфраструктурні об’єкти на даху багатоквартирного житлового будинку (наприклад, басейн або тенісний корт) підвищують вартість квартир на 8-10%. Але поки що приклади дахового озеленення характерні переважно для Києва. Така практика, наприклад, є в готелі «Прем’єр Палас». Також у столиці планується побудувати торговий комплекс з озелененим дахом. Власники ресторану «Панорама» і бізнес-центру «Кубик-2» домовилися про співробітництво в самому початку реалізації проекту. Тим самим бізнес-центр зміцнив свій імідж, а ресторан отримав унікальне місцезнаходження і стабільну клієнтуру (у бізнес-центрі працюють близько 2 тис. осіб). У Шевченківському районі Києва зданий в експлуатацію житловий комплекс бізнес-класу «Парус», в якому на даху паркінгу розташований озеленений дитячий майданчик. Політик і журналіст Олександр Бригинець розробляє проект з озеленення покрівель у столиці. Його проект дозволить вирішити проблему вирубки дерев при будівництві торговельно-розважальних центрів.
Загалом в Україні сьогодні вже облаштовано близько 100 тис. кв. м зелених дахів. За оцінками фахівців, площа дахів, придатних для озеленення, тільки в Києві складає близько 2,5 млн. кв. м, а по всій країні площа зелених покрівель може становити більше 30 млн. кв. м. Великий інтерес до дахового озеленення нині виявляють Дніпропетровськ і Харків, це може стати популярною ідеєю і для українського села. Європейський досвід показує, що популярність зелених дахів у сільській місцевості також зростає з огляду на питання енергоефективності, екології та естетики.
Екологічна архітектура, зелені дахи, енергозбереження — ось ті напрями, за якими розвивається життя сучасних міст і селищ. В України все попереду. Але початок уже покладено.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
