Не лише колишні українські та чинні російські можновладці «грішать» розкішними резиденціями, які влітають у копієчку державному бюджету. Інша річ, що в інших країнах таке марнотратство є хоч і невиправданим, та принаймні не злочинним, адже палаци залишаються в державній власності (на відміну від нашого «Межигір’я», яке Віктор Янукович будував винятково для себе й «Сім’ї»).
Нині на величезних територіях «Межигір’я» вільно гуляють кияни та гості столиці. А от турки, дивлячись на нову мега-резиденцію свого нещодавно обраного президента Реджепа Тайїпа Ердогана, потрапити в неї й не мріють. У розкішний «Ак-Сарай» («Білий палац») глава держави перебрався позавчора. Як і колишнє обійстя Януковича, хороми в Анкарі вражають надміром розкоші та несмаком. Хоча порівняно з дорогущою, та за розмірами невеликою «Хонкою», турецький палац має значно солідніший вигляд. Опозиційні турецькі ЗМІ кепкують з марнославства та егоїзму президента і напівжартома-напівсерйозно пропонують внести цей палац до Книги рекордів Гіннесса як найрозкішнішу з резиденцій усіх світових лідерів.
Експерти сходяться на думці, що будівництво й обладнання палацу обійшлося приблизно у 450 мільйонів доларів. «Ак-Сарай» опинився під шквалом критики ще й тому, що президент Ердоган проігнорував кілька судових наказів про призупинення будівництва. Це було ще тоді, коли палац мав стати приміщенням канцелярії прем’єр-міністра Туреччини — саме цю посаду до обрання главою держави й обіймав Ердоган. Коли після серпневих виборів він став 12-м президентом Туреччини, то наказав продовжити будівництво палацу, але вже як своєї резиденції.
«Ак-Сарай» — це цілий комплекс. Окрім центрального будинку-резиденції, є ще й другий — для прийомів іноземних глав держав та інших високих достойників, апартаменти для гостей, сади та центр проведення конгресів. Сам офіс президента обладнаний найсучаснішими світовими системами захисту від підслуховування, а інтер’єри виконано в стилі перської культури та палаців турецьких султанів із династії Сельджукідів. Як повідомляє турецька преса, один із салонів палацу стилізований під Овальний кабінет у Білому домі — резиденції президента США.
Комплекс, який займає територію площею 300 тисяч квадратних метрів, збудовано в заповідному Лісовому господарстві Ататюрка — колись приватній власності Мустафи Кемаля, яку він подарував державі 1937 року.
Президент Ердоган переселився до нового «сараю» позавчора не випадково — у середу Туреччина святкувала 91-шу річницю заснування Турецької Республіки. Її проголосив 1923 року Мустафа Кемаль Ататюрк. Рішення про долю палацу «Чанкай», який слугував резиденцією всім турецьким президентам від Ататюрка і до Гюлля, ще не ухвалено. Ймовірно, що він буде перетворений на музей.
РОЗМІРИ
Наразі на першому місці серед найрозкішніших резиденцій правителів стоїть внесений у Книгу рекордів Гіннесса палац султана Брунею — Істана Нурул Імама, хоча він розташований на території «лише» у 200 тисяч квадратних метрів. Його будівництво завершилося 1984 року і на той час обійшлося в 422 мільйони доларів, що за нинішнім курсом відповідає 970 мільйонам.
Палац володарів Австрії «Хофбург» у Відні розташований на території 240 тисяч квадратних метрів, а паризький Лувр — 210 тисяч кв м. Резиденція королеви Великої Британії Єлизавети, — Букінгемський палац займає 78 тисяч кв. м.
Територія Білого дому у Вашингтоні — 55 тисяч «квадратів», московського Кремля — 25 тисяч, а резиденція президента Франції, Єлисейський палац, узагалі «крихітна» — 11 тисяч кв. м.
Палац «Дольмабахче» в європейській частині Стамбула, який у 1853-1922 роках був адміністративним центром Османської імперії, розташований на 64 тисячах кв. м.
Усі ці резиденції, як і турецький «Ак-Сарай», залишаються у власності держави.