Станіслав (так називався Івано-Франківськ до 1962 року) виник у середині ХVІІ століття і розбудовувався за генеральним планом, складеним французьким інженером Франсуа Коррасіні за принципом ідеальних європейських міст епохи Відродження та під його керівництвом. Дослідникам минувшини відомо, що потрапити тоді в потужну Станіславську фортецю можна було лише через Галицьку та Тисменицьку брами і Вірменську хвіртку. Головними вважалися Галицькі ворота, біля яких станіславці приймали почесних гостей, зокрема послів, і через які завжди намагалися увійти завойовники.
Точного місцезнаходження схованих під землею залишків цієї брами на території сучасного міста історики не знали, аж поки нинішнього літа не допоміг щасливий випадок. Під час риття котловану для закладення фундаменту нової споруди в центрі Івано-Франківська будівельники фірми «Гаразд Україна», яка зводить об'єкт, натрапили на фрагменти парадного в'їзду до колишньої фортеці. Знахідка тим цінніша, що до наших днів мало що збереглося від відомої станіславської твердині.
Керівництво «Гаразду України», як запевнив її президент Костянтин Бородайко, своїм коштом ретельно реставрує важливу історичну знахідку, накриє склом і зробить підсвітку. Тоді залишки Галицької брами, як і фрагменти фортечного муру, стануть оригінальним об'єктом старого міста, доступним для огляду всім бажаючим.