Анатолій Кінах: Як можна владі ставитися до свого народу так цинічно?

      На відміну від діючого Прем'єра, котрий під час своїх передвиборчих «гастролей» до Полтави відвідував винятково успішні, власне, «показушні» підприємства, його попередник на цій посаді, кандидат на пост Президента України Анатолій Кінах побував на «лежачому» заводі «Знамено».Тож саме місце спілкування з людьми не спонукало до міфотворчості про «небачені успіхи» української економіки.

      — У доповідях високопосадових осіб постійно лунають переможні рапорти про рекордні темпи розвитку економіки, — зазначив екс-Прем'єр. — А люди питають: чому ж ми не відчуваємо цього в житті? Куди дівається праця цілого народу? І насправді відчувають рекордні темпи зростання цін на продовольчі товари, послуги тощо. При цьому, за нашими підрахунками, 40—45 мільярдів гривень працюють «у тіні», а значить, дуже далеко від вирішення соацільних проблем людей. За рівнем зарплати ми у два рази відстаємо від Росії, не наздогнали ще ні Білорусі, ні Казахстану. Та й обсяги виробництва Україна нарощує за рахунок сировинної складової економіки — металу і хімії. Машинобудування ж, частка якого в реальних обсягах виробництва на початку 90-х років становила близько 27 відсотків, сьогодні дає не більше 11 відсотків. Ми перетворюємося на країну сировинної економіки, що на початку XXI століття неприпустимо.

      Не менше, ніж невтішні загальні тенденції, президента Української спілки промисловців і підприємців хвилює й доля конкретних підприємств за нинішнього передвиборчого «дерибану». Адже «найсмачніші» з них, на переконання Анатолія Кінаха, наближені до влади діячі, не будучи впевненими, що станеться з ними після 31 жовтня, намагаються за ці два місяці «доприхватизувати», переділити. При цьому екс-Прем'єр згадує не тільки загальнонаціональні «кити» промисловості чи зв'язку. В його власний перелік підприємств, що останнім часом опинилися в небезпечній зоні особливої уваги «козирних» прихватизаторів, потрапили і полтавська «Лтава», і харківський «ФЕД», і київські «Радар» та «Арсенал»... На зустрічі з працівниками «Знамена» Анатолій Кінах змалював типову схему сьогоднішнього «дерибану», коли подібні підприємства з унікальними технологіями (особливо ті, що розташовані в центрі великого міста) спочатку відверто «пресують», намагаються зробити банкрутами і під будь-яким приводом звільнити «незговірливого» директора, а потім за допомогою свого, «прирученого», керівника «перепрофілювати» на персональну вотчину з прибутковішими «цехами» — торговими центрами, нічними клубами, басейнами, казино...

      А куди ж дивиться влада, повпреди останньої на місцях? На думку лідера УСПП, її «короткозорість» чи не найбільше виявляється саме в кадровій політиці. «Практично зруйновані критерії чесної, кваліфікованої, відповідальної праці на державній службі, — зауважив Анатолій Кінах. — Те, що сьогодні відбувається, інакше як примітивною торгівлею портфелями назвати не можу. Дійшло до того, що вже ніхто не приховує, скільки коштує посада голови райдержадміністрації... Власне, посади стали розмінною монетою, ліквідним товаром, коли абсолютно не враховуються ні професіоналізм людини, ні її моральні якості, ні вміння працювати на кінцевий результат. І це, на жаль, по всій вертикалі, включаючи урядову складову».

      Під час зустрічі з працівниками «Знамена» й короткої прес-конференції на заводі кандидат на пост Президента України Анатолій Кінах не обходив, звісно, і суто передвиборчої тематики, намагався визначити «температуру» великих перегонів. При цьому позиціонував себе як представник третьої сили. Тієї, що, за його словами, опинилася між «двома протилежностями: з одного боку — влада з кримінальним підтекстом, з іншого — найрізноманітніша опозиція». Ще виразнішою була оцінка провідником УСПП передвиборчого процесу: «Те, що твориться сьогодні в Україні, не має аналогів — оці бігборди, монопольна присутність одного кандидата у засобах масової інформації... Дійшли вже до такого цинізму, що приходять до пенсіонерів із двома документами: підписним листом на підтримку кандидата від влади і пенсійною відомістю. Поки не підпишеш підписний лист, тобі не дадуть пенсії. Як можна владі ставитися до свого народу так цинічно?»