Шановна редакціє, ваша газета свого часу багато уваги приділяла хворобі, а потім смерті моєї єдиної доньки Марії. Прошу надрукувати у вашій газеті звернення до людини, яка могла, але не захотіла допомогти моїй дитині.
Вадиме Зіновійовичу! Мене, звісно, ви не пам’ятаєте. Я — Щербина Людмила Дмитрівна, мати 19-річної Марії, яка померла 21.10.1994 р., а ви на той час володіли австрійсько-швейцарською фірмою «Нордекс», офіс якої розташовувався у Відні.
Із Відня професор Гук відповів про можливість провести операцію та повідомив її вартість. Я неодноразово зверталася до вас по допомогу, яку ви афішували. Але, незважаючи на мої особисті зустрічі з вами (вул. Мечнікова, 16) і вашими заступниками, позитивної відповіді не надійшло.
Я не вірю вам і ви не маєте морального права бути при владі, тим паче обраним від народу. Я усім буду про це говорити. Майте совість і честь. А ваші рецепти (ваша передвиборча агітація, вирізку з якої надсилаю газеті) залиште собі.
«Наш рецепт лікування. Вадим Рабинович: «Зараз, коли потрібно рятувати країну, почався процес люстрації, а простіше кажучи — «полювання на відьом». У когось аж руки сверблять вигнати мільйон держслужбовців відразу. Що це означає? Країна зупиниться остаточно. Не будуть платити пенсії, не будуть видавати довідки, не будуть працювати ЖЕКи, соцзабези та інші соціальні служби. Влада свідомо хоче нас знищити? Замість того, щоб зводити рахунки, необхідно терміново відновлювати економіку держави». (Переклад редакції)
Людмила ЩЕРБИНА
Вишгород, Київська область