За українську — до суду

Нещодавно завдяки зусиллям Святослава Літинського в Україні з’явилися пральні машинки з «україномовною» панеллю, «Приватбанк» починає видавати виписки українською, а в «Пузатій хаті» можна буде прочитати чек українською. Наступний на черзі — паспорт громадянина України, без російської мови в документі.

«Україна Молода» писала про спробу Святослава Літинського придбати пральну машинку виробника «Самсунг» з українським маркуванням майже два роки тому. Тоді, не знайшовши потрібного товару, викладач ЛНУ тільки починав шукати правди в судах. Першого разу суд вирішив, що не може нічого вдіяти, адже скарга споживача адресована не тій компанії.

«Річ у тім, що в Україні є дві компанії, в назві яких є слово «Самсунг», — розповідає «УМ» Святослав Літинський. — Одна з них називається «Самсунг Електронікс Україна», а інша — «Самсунг Електронікс Україна Компані». На першому судовому засіданні я припустив, що компанія, яка «відповідає» за мову на панелі, може бути «Самсунг Електронікс Україна Компані», і подав прохання, аби до судового процесу долучили також цю компанію. Проте мені було відмовлено, тож більше року я судився з першою компанією. Зрештою суд дійшов двох цікавих висновків. Перше: написи на панелі керування не є маркуванням, а лише дизайном. А по-друге, компанія «Самсунг Електронікс Україна» не може відповідати за компанію «Самсунг», адже займається лише маркетингом. Опісля цього я подав до суду вже на компанію «Самсунг Електронікс Україна Компані». І цього разу приніс до суду шість експертних висновків, які засвідчували, що написи на панелі керування пралки не є дизайном, а саме маркуванням. Є чіткий державний стандарт, який говорить, що «маркування» — це нанесення написів на товар».

Так, небайдужий споживач за фаховим висновком звертався і до управління захисту прав споживачів у Львівській області, й у Львівську комерційну академію, і до судового експерта. Всюди підтвердили, що напис на пралці є таки маркуванням, тож споживач може вимагати, аби він був написаний українською. Наступна судова тяганина тривала майже півроку і, за словами пана Літинського, представниками компанії були ті ж самі адвокати, які представляли попередню компанію.

«Тому реально компанія одна, просто вони як могли затягували процес, — продовжує чоловік. — Після довгих слухань суд постановив, що «нанесення маркування іноземною мовою не відповідає мовному законодавству». Але другим пунктом додається, що мої права на інформацію не були порушені, адже, мовляв, в інструкції був переклад українською. Виходить так, що компанія законодавство порушила, але мої права — ні. У таких випадках судитися за маркування мав би не окремий громадянин, а держава, в особі прокуратури чи управління прав споживачів. На останньому судовому засіданні мені показали листа від компанії, де зазначалося, що з початку липня в Україну будуть ввозити пральні машинки з українською панеллю. І вже у серпні в магазини потрапили перші пралки з українським маркуванням».

Позитивний досвід, навіть без суду, перейняла ще одна компанія, виробник пральних машинок, які продаються в Україні. Так, 5 жовтня компанія «Електролюкс», що виробляє продукцію під торговими марками «Електролюкс» та «Зануссі», презентувала пральні машини з панеллю керування українською мовою. «Хоча один із заводів розташовується в Україні, в Івано-Франківську, раніше в цих пралок панель керування також була написана винятково російською, — продовжує пан Літинський. — Я звертався до свого депутата-мажоритарника, Ігоря Васюника, тож він написав депутатський запит iз запитанням, чому їхня продукція не маркується українською. Я також звернувся до компанії, правда, як споживач. Деякий час листувалися, але до суду не дійшло. Звичайно, приємно чути таку новину».

Банкам також є на що вказати

Далеко не кожен може витратити стільки власного часу та зусиль, аби дати можливість усім споживачам мати вдома пралку з українською панеллю. А ось львів’янин не може пройти повз порушення прав споживача. До прикладу, багато людей, навіть у зазвичай україномовному Львові, рідко звертають увагу на «мову» чеків. Цим активно користуються підприємства та банки. А от Святослав Літинський змусив українізуватися «ПриватБанк».

«Цього літа суд визнав, що «ПриватБанк» неправомірно видає виписки іноземною мовою, та зобов’язав їх видавати виписки українською мовою, — продовжує львів’янин. — Уже є навіть виконавчий лист, де банку запропонували самостійно ввести «україномовні» виписки. Я спілкуюся з їхнім директором ІТ-відділу, який розповів, що проект уже проходить внутрішнє тестування і незабаром клієнти отримуватимуть виписки українською мовою. Сподіваюся, що нововведення торкнеться і онлайн-виписок».

На жаль, не усі фінустанови йдуть назустріч своїм україномовним клієнтам. Так, «Райффайзен Банк Аваль», з яким судився інший львів’янин, Василь Штибель, так і не виконав рішення суду. «Райффайзен Банк Аваль» затявся, — пояснює пан Літинський. — Був виконавчий лист, який зобов’язував фінустанову вести виписки українською. Виконавець навіть написав, що рішення виконано, проте це зовсім не так. Ще досить довго довелося судитися з виконавцем, де перший суд визнав його винним, а апеляційний — виправдав. Зрештою, віз і досі там, і банк видає виписки російською мовою».

Львів’янину доводиться паралельно судитися не лише з великими компаніями та фінустановою. Зараз триває суд за позовом викладача до підприємства «Пузата хата». Пан Святослав вимагає видавати банківські чеки українською мовою. За його словами, у справі є два відповідачі, крім «Пузатої хати», ще й «ПриватБанк». Але чоловік відступати не збирається.

Мова паспорта українця

Пралка, чеки та виписки «перекласти» українською було важко, але зараз львів’янин починає судитися за те, аби йому видали паспорт громадянина України без російської мови в документі. Про те, що отримати паспорт, де б замість російської, була, скажімо, англійська, наразі в Україні неможливо, пан Святослав дізнався з телевізора.

«Журналістка в своєму сюжеті окреслила таку проблему, — розповідає Святослав Літинський. — І я тоді вирішив змінити ситуацію. Проштудіював законодавство, з чого переконався, що в паспорті, крім української, на вибір громадянина написи можуть бути транслітеровані англійськими буквами. З таким проханням я і звернувався до державної міграційної служби. Там мені повідомили, що моє прохання не буде виконано, тож я подав на них до суду».

Молодому викладачеві в судових тяганинах допомагає львівський адвокат Андрій Яцишин. Юрист безоплатно погодився допомагати активісту, адже і сам небайдужий до справи запровадження української в побуті.

«Так» не зрозуміють

Святослав Літинський уже давно є активним учасником руху «И так поймут», де небайдужі громадяни намагаються ввести українську мову в наш побут. Загалом її учасники доносять свої побажання через інтернет-простір. «До прикладу, нещодавно хлопець із нашої спільноти продемонстрував цікаву статистику зі сторінки «OLX» (у недалекому минулому SLANDO) в соціальній мережі, — говорить Святослав Літинський. — Виявляється, що пости українською мовою отримують у чотири рази більше «вподобань», аніж повідомлення російською мовою. І хоча вести сторінку українською мовою виявилось комерційно вигідніше, політика підприємства залишається двомовною. Хоча «двомовною» — гучно сказано, адже «українських» повідомлень там лише 20 відсотків».