Чи готова школа до війни?

21.10.2014
Чи готова школа до війни?

Переможці «Снайпера столиці» — команда Деснянського району. (Артема САГДІЄВА.)

У час, коли на сході України точиться справжня війна, як ніколи гостро постає питання готовності молодих чоловіків захистити свою Батьківщину. Фундамент цього має закладати школа. Пригадується, в СРСР та в перші роки Незалежності старшокласники вчилися мілітарної справи на ПВП — початкової військової підготовки; на зміну їй прийшла ДПЮ — допризовна підготовка юнацтва. Але чим далі, тим менше часу шкільна програма передбачала для брязкання зброєю. Тепер цей предмет зветься «Захист Вітчизни», і присвячують йому «аж» одну годину на тиждень.
У таких умовах говорити про опанування юнаками сяких-таких практичних навичок у стрільбі, поводженні з автоматом тощо можна лише в небагатьох загальноосвітніх закладах. Тих, де є керівник, що розуміє важливість «воєнки», є належні ресурси та небайдужий викладач-«воєнрук».
Днями в Києві відбулися одразу два місцеві змагання, що стали своєрідним оглядом допризовної підготовки не лише хлопців, а й дівчат.

Навчальний автомат: щоб стояв у кожній школі

«Чи дівчача це справа? Я вважаю, що в наш час такі вміння можуть знадобитися в житті кожному. Якщо ми маємо нагоду потренуватися з автоматом — навіщо ж втрачати таку можливість?» — ділиться своїми думками 16-річна Поліна Василина з Технічного ліцею Шевченківського району, щойно закінчивши розбирати-складати АКМ.

«Снайпер столиці» — таку назву мали міські змагання з вогневої підготовки серед старшокласників, організовані столичною організацією Товариства сприяння обороні України, департаментом освіти, науки, молоді та спорту КМДА і міським військкомісаріатом. Сильніших виявляли збірні десяти районів Києва, ліцею ім. Богуна, профтехосвітніх закладів та клубу військово-патріотичного виховання.

Поліна — тендітна 11-класниця — приїхала показати свої вміння разом із подружкою-ровесницею Настею Півень, яка навчається в тому ж ліцеї. Дівчата показали однаковий загальний час — 48 секунд — і лишилися незадоволені результатом та п’ятим місцем у цьому виді змагань. Адже в себе в ліцеї вони вкладаються і в 24 секунди (розбирання — 9, складання — 15).

«Тут ми трохи перехвилювалися, заробили два штрафи по 5 секунд за торкання деталей на столі. До того ж було холодно, та й автомат не «свій». А в ліцеї до своєї зброї ми вже звикли», — усміхаються Поліна й Настя. Перша з них хоче вступати в театральний і стати актрисою, друга планує вивчитися на архітектора. «Ці професії не пов’язані зі зброєю, але вміння знадобитися може. До того ж нам це просто подобається», — каже Василина.

Воєнруки, які привезли на змагання своїх вихованців, в один голос визнають: якщо раніше учні, особливо дівчата, крутили носом — мовляв, навіщо нам ці автомати й протигази, то тепер, коли в Україні точиться війна, ставлення до курсу «Захист Вітчизни» змінилося кардинально. І хлопці, і дівчата дуже не проти навчатися військової справи, особливо поводження зі зброєю. Аби тільки у шкільному арсеналі був хоч один макет «калашникова».

Авжеж, поки в Києві відбуваються мирні стрілецькі турніри, на Донбасі не змовкає бойова зброя. Серед тих, хто утримує лінію оборони України, демонструючи виняткові приклади мужності, є й зовсім молоді солдати — деякі з них два-три роки тому ходили до одних шкіл з учасниками змагань «Снайпер столиці», відвідували уроки курсу «Захист Вітчизни».

«У наш непростий час важко переоцінити значення таких уроків у шкільній програмі. Я вважаю, навчальний автомат повинен бути в кожній школі, в кожному навчальному закладі. Люди повинні знати свою зброю і вміти поводитися з нею», — каже заступник військового комісара міста Києва по роботі з особовим складом і громадськістю Ігор Слюсаренко.

Юні учасники військово-спортивних змагань також визнають: від того, чи ти навчишся поводитись зі зброєю і влучно стріляти, може залежати твоє життя, життя твоїх товаришів. Зрештою, від військових навичок окремих хлопців залежить існування всієї нашої Батьківщини.

«Змагання «Снайпер столиці» включали в себе два етапи — теоретичний і практичний, зокрема, виконання нормативу з розбирання та складання АКМ, спорядження магазина автомата, стрільбу на влучність із пневматичної гвинтівки. Ми були приємно вражені високими показниками багатьох хлопців і дівчат. Деякі з юних учасників змагань показали результати, які під силу тільки справді професійному військовослужбовцю», — визнає полковник Володимир Кидонь, військовий комісар Києва.

«Такі змагання, як «Снайпер столиці» — одна цеглинка в розбудові Українського війська. Але з таких цеглинок будується наша спільна фортеця, наша перемога», — додає підполковник Ігор Слюсаренко.

Серед призерів турніру представники військкомісаріату особливо виділили учасницю збірної профтехосвітніх закладів Марію Оленську, яка спромоглася розібрати й скласти «калаша» менш як за 30 секунд... із заплющеними очима.

Переможців змагання «Снайпер столиці» та їхніх наставників вшанували на спеціальній урочистій церемонії в Центральному будинку офіцерів. «Срібна призерка» Оленська та лідер у цій номінації, ще один представник ПТО Тарас Клімчук отримали цінні призи від ТСОУ — пневматичні гвинтівки.

Утім, слід визнати, що допризовна підготовка поставлена на належний рівень далеко не в усіх школах навіть у порівняно заможній столиці. Голова міської організації Товариства сприяння обороні України окремо відзначив (і почесними відзнаками, і символічними грошовими преміями) тих викладачів «Захисту Вітчизни», на яких тримається ця справа. А один зі спонсорів заходу, голова ВГО «Громадський рух «За майбутнє» Михайло Харечко наголосив: «Як голова комітету у Громадській раді при Міністерстві оборони я буду порушувати питання про посилення допризовної підготовки у школах. Потрібно повернути посаду заступника директора школи з військово-патріотичного виховання».

«Програма «Захисту Вітчизни» на 90% не відповідає сучасності»

Багато воєнруків, які допомогли в організації та проведенні «Снайпера столиці», через кілька днів уболівали за своїх вихованців на спартакіаді допризовної молоді серед професійно-технічних навчальних закладів м. Києва. Хлопці з 28 училищ і ліцеїв бігли 100 й 1000 метрів, долали смугу перешкод, підтягувалися на поперечині, метали гранату на влучність.

«Це був перший етап. Другим буде вогнева підготовка. Можливо, в цьому році вдасться постріляти не з «мілкашки», а з малокаліберної гвинтівки», — розповідає Віктор Буйновський, методист навчально-методичного кабінету профтехосвіти Києва.

«Змагання на базі 101-ї бригади, що на «Берестейській», ми проводимо вже не вперше. Підтримуємо з цією військовою частиною тісні зв’язки. Організовуємо тут екскурсії для допризовників — військовослужбовці показують свої казарми, виставку зброї, їдальню, навіть катають на БТРах», — ділиться пан Буйновський.

Функціонер визнає: «Ясна річ, у світлі останніх подій на сході України та в Криму зріс інтерес хлопців до предмету «Захист Вітчизни». Але його програма відсотків на 90 не відповідає сучасності! Програму негайно потрібно міняти. Потрібна нова — така, щоб включала матеріал про армії сусідніх держав та їх озброєння, більше тактичної, вогневої підготовки, вивчення структури Збройних сил... Бо поки що ми змушені все це вишукувати в інтернеті самотужки. Сподіваюся, ми знайдемо в цьому питанні розуміння з боку Міністерства оборони. Якщо ми говоримо, що після періоду розвалу армії настав час її відродження, то розбудовувати армію потрібно з фундаменту і з того молодого покоління, яке прийде у Збройні сили завтра».

«Якщо в армію призвуть — звичайно, піду воювати за Україну. Наші діди воювали — чому ми маємо ховатися?» — говорить 17-річний Микола Мельниченко. Цей невисокий, але міцний хлопчина переміг серед ПТО в підтягуванні із видатним результатом — 46 разів. Повний тезка скандального шпигуна, Мельниченко вчиться на оператора комп’ютерного набору в Київському профліцеї будівництва і комунального господарства. «Я чемпіон Києва з підтягування на одній руці (13 разів), скоро буду виступати за збірну України зі стріт-воркауту, — хвалиться Микола. — Хочу стати фотографом... Але від війська не тікатиму й до служби готуюся. Адже потрібно захистити країну для своїх дітей, щоб вони жили в мирі й спокої...»

ДОШКА ПОШАНИ

На змаганнях «Снайпер столиці» в загальному заліку перемогла команда Деснянського району, друга — збірна профтехосвіти, третю сходинку розділили військовий ліцей ім. Богуна та Подільський район.

У спартакіаді ПТО в напруженій боротьбі перше місце посіла збірна Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку — того самого, чиєю повсякденною уніформою є камуфляж із «фірмовими» погонами.

  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>