«Кров із носа, але голосуйте за Деркача!»

Копію своєї заяви до голови Путивльської районної ради Євгена Южакова надіслав до корпункту «УМ» ветеран педагогічної праці, член Народного Руху України Антон Маланюк. Як пояснив у розмові, написання листа — ніби сигнал «sos», бо ж у районі як чинилися передвиборчі безчинства у попередні роки, так і продовжують чинитися. Люди настільки «зашугані», що бояться виступити проти цього відкрито, назвати свої прізвища у таких зверненнях. Проте, спілкуючись із паном Антоном, не втримуються від нарікань на те, що відбувається у селах і в самому Путивлі.

На що ж скаржаться путивляни? Агітатори від штабу Андрія Деркача, вчорашнього «регіонала», а нині — безпартійного самовисуванця, ходять квартирами і пропонують людям поставити підписи у списку, буцімто гарантуючи своє голосування за Деркача. Є свідчення, що голови сільрад викликають людей до свого кабінету й також пропонують «підписатися за Деркача». Зрозуміло, такі підписи не мають жодної юридичної сили, проте селяни можуть цього не знати і вважати, що взяли на себе певні зобов’язання, які мають виконати. Тим паче, якщо це підкріплюється такою агітацією, як, скажімо, в селі Скунсове, де, пишеться у зверненні, пояснювали, що газ до села провів за свої гроші пан Деркач тоді, як робилося це за бюджетні кошти.

«Успіх» кандидата забезпечують державні службовці, які активно у робочий час беруть участь в агітаційній діяльності. Здавалося б, пан Деркач уже не представляє партію влади, йде самовисуванцем, та — ба! — любов до нього місцевого чиновництва не зникає. Мабуть, як кажуть сільські бабусі, «щось знають». Можливо, те, що зміна політичного забарвлення для пана Деркача — не дивина. У 1998 році він висувається від блоку «Трудова Україна». 2002 року кандидат — у списку блоку «За єдину Україну!». 2006 року все той же кандидат — у списку Соцпартії. У 2007 та 2012 роках Деркач іде в нардепи від Партії регіонів. Вийшов із відповідної фракції тільки після масового розстрілу на Майдані, коли залишатися у смердючій партії було вже просто непристойно… Але округ усі ці роки залишається один і той же — 159. Більше того, до якихось виборів навіть межі його було змінено для зручності Андрія Деркача. Тож партії та блоки міняються, а взаємна любов із пригодованими чиновниками постійна.

За словами сільських голів, які побажали залишитися неназваними, голова райради і відданий «регіонал» Євген Южаков постійно наголошує: «Треба голосувати за Деркача! Кров із носа його треба вибирати!». Такі ж промови зафіксували свідки у голови Путивльської райдержадміністрації, екс-голови районної Партії регіонів Анатолія Косовського. Помічені в агітації «без відриву від виробництва» й інші чиновники району.

Можливо, Антон Маланюк у своїй заяві упереджений? Але Громадська мережа ОПОРА так само відслідкувала вояжі кандидата у супроводі почту чиновників у їхній робочий час. І не лише в Путивльському — Кролевецькому, Середино-Будському, Глухівському районах, ділиться інформацією прес-секретар обласної ОПОРИ Ірина Стегній. Зокрема у Глухові Деркача супроводжували або ж були присутніми на зустрічах-агітках голова Глухівської РДА Олексій Ткаченко, Полошківський сільський голова Світлана Семерняк, представники районних відділів і управлінь.

Депутат Сумської обласної ради, керівник фракції ВО «Батьківщина» в облраді Віктор Лисенко навіть звернувся до прокурора Сумської області Володимира Петрова з приводу порушень виборчого законодавства на території округу № 159. У листі, зокрема, зазначив, що до нього неодноразово зверталися громадяни виборчого округу з вимогою зупинити тотальний адміністративний тиск на виборців щодо підтримки народного депутата, а нині — кандидата Андрія Деркача. «Протягом останніх трьох тижнів на працівників бюджетної сфери — медичних працівників, освітян — та інших громадян здійснюється тиск із боку влади, яка вдається до підкупу, залякування та шантажу. Також складаються списки виборців із паспортними даними та підписами щодо голосування за кандидата в народні депутати Андрія Деркача», — написав Віктор Лисенко, щоправда, не наводячи конкретних місць дії та виконавців. Утім, за бажання свідків можна знайти. Інше запитання: хто їх шукає? Принаймні ні разу не довелося почути, що когось покарано за порушення частини 1 статті 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», в якій забороняється участь у передвиборчій агітації посадовим і службовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, тим паче — у робочий час.

Проте, свідчать путивляни, глухівчани та інші представники електорату, пан Деркач на зустрічах із «сірим людом» у виразах не соромиться. Теперішній уряд називає хунтою — видно, дивиться чоловік регулярно російське телебачення, звідки й пішов цей вислів. Прем’єра кличе зневажливо Сенею, а Віталія Кличка, київського голову, просто розтоптує своєю критикою. Переповідають, навіть закликає військкомів не здійснювати призову на службу в тому чи іншому населеному пункті, пояснюючи, що на Донбасі воюють не Росія з Україною, а Америка з Росією. Висловлює свої симпатії Митному союзу…

Може, тому їздить на зустрічі зі спеціально екіпірованою охороною, що боїться комусь не сподобатися? — замислюються селяни. Прокуратура ж поки не замислюється.