У понеділок під стінами адміністрації Президента зібралося кілька сотень солдатiв Внутрішніх військ. Представники Військових частин № 3027, 3030, 3066 з-під Києва вимагали від Президента демобілізації. Молоді хлопці стверджували, що служать уже на півроку більше, ніж зобов’язані.
Перший заступник командуючого Нацгвардії, генерал-лейтенант Олександр Кривенко повідомив солдатам, що військове командування розглядає питання про демобілізацію військовослужбовців Нацгвардії, а на період прийняття рішень пообіцяв їм відпустки. Таку пропозицію військові відхили дружним криком: «Дембель!».
Врешті до мітингувальників прибув командувач Національної гвардії Степан Полторак і пообіцяв тим, хто перебуває на службі понадстроково, виплатити премію, а решті військовослужбовців — заробітну плату до 15 жовтня. Водночас вимоги строковиків командувач назвав незаконними. Він закликав «бійців» не піддаватися на провокації та повертатися назад до своїх частин. Частина солдатiв так і зробила, задовольнившись тим, що їх почули, а частина залишилась, хоча сформулювати мету свого подальшого перебування під стінами АП чітко не могли. Не зрушили з місця хлопців і поранені бійці, що повернулися iз зони АТО, які переконували, що така поведінка не гідна українських воїнів. Розійшлися солдати майже опівночі.
Наразі точно невідомо, хто саме організував мітинг, але очевидці свідчать, що організатори таки були. Тим паче що подібна акція відбулася того ж дня у Харкові.
«Ця акція була спланована кимось, але не цими солдатами, — стверджує очевидець подій Сергій Моргунов. — Вони говорили про Харків, що там теж почнеться. Також із ними були координатори, які постійно перевдягалися. Одного виловили з підрозділу «БАРС», інших трьох — із ФСБ. Серед солдатiв періодично з’являлися підозрілі персонажі в капюшонах, які розповідали строковикам, що робити і що говорити. Вони вигукували щось, а потім губилися в натовпі, коли солдати вже підхоплювали».
У такої версії подій є свої прихильники. «Класика жанру: «бунт силовиків», аякже — палац Аміна, Бухарест-1989 (схоже, навіть методичок ніхто не міняв!). Повторю сказане понад два місяці тому — «треба приготуватися до класичної, виснажливої «війни спецслужб». Ще раз: до ВІЙ-НИ СПЕЦ-СЛУЖБ — а не «до виборів», із портретами з кожного сміттєбака й рознощиками кандидатських газеток по квартирах», — переконана письменниця Оксана Забужко.
Солдати ж свято вірять у те, що їх об’єднала не сила російських спецслужб, а жага справедливості. Вони активно спілкуються у соцмережах, де викладають свою правду.
«Чому так загострюють обстановку ЗМІ, уряд і так звані «патріоти»? Чому не призвати молодих? Чому б не відпустити хоча б «весну»? Зрештою, можна призвати нас знову, тільки вже на фронт. Чому брудом поливають тих, на кого «забили», а не тих, хто відкосив, чи взагалі не призивався? Та тому, що їм вигідно, щоб ми були постійно під рукою. Строковик — 154 грн. на місяць і нехай є...ть, підписав контракт — в АТО, все просто. Молодих не призивають, бо ніхто не піде. Їм простіше назвати нас зрадниками, ніж щось змінювати. У кожного з дембелів є якась мета: хтось учиться, хтось працює, а у когось — сім’я, діти. Але про це ніхто не думає, ми для них — зрадники», — обурюється солдат військової частини А1236 Олександр Романенко.
«Подивіться предвиборчу агітацію Президента! Мені здається — він обіцяв ДМБ! Питання: «Де»? Яке АТО? Я сам з Луганської області у мене там мати і дуже старенькі бабусі, у яких немає можливості виїхати, які без держвиплат уже півроку через АТО. Я служив у Криму, тепер уже півроку в АТО в Харкові, і що, я не віддав свій борг Батьківщині? Люди схаменіться — всі у Київ. Кожен має право голосу і я свій вибір зробив: «Миру — мир, солдату — дембель!» — поділився постом у групі «Жизнь солдата» у соцмережі «Вконтакте» солдат Андрій Липський.
Незважаючи на те, що громадська думка розділилась, висловлювань про акцію більше негативних.
«Дембель ніколи не вище військового обов’язку і совісті. Ніколи не вище доблесті, — прокоментував ситуацію міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. — Сором — те найменше, на що прирекли вчора батьки солдатів-строковиків. Кілька годин кричали слова «дембель», що перетворили цих хлопців, більшість з яких пройшли бої, з поважних воїнів на молодих людей, за яких соромно. Буде. Все буде: і відпустка, і «дембель», і ганьба. Будуть відповіді щодо розслідування. Все буде. Лише повагу двадцятирічним дурникам доведеться завойовувати заново».
Степан Полторак пообіцяв розібратися з тим, що зараз відбувається у Нацгвардії. З’ясувати, що до чого, пообіцяли і у прокуратурі, про що журналістам повідомив прокурор Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у військовій сфері Юрій Війтєв. Після 16 жовтня iз солдатами, які пікетували АП, зустрінеться перший заступник глави АП Геннадій Зубко, тоді доля строковиків остаточно вирішиться. А поки їм загрожує максимум — гауптвахта за порушення внутрішнього розпорядку.