Лауреатами Нобелівської премії миру за 2014 рік стали 17-річна пакистанська правозахисниця Малала Юсуфзай та 60-річний індійський активіст із захисту прав дітей Кайлаш Сатьяртхі. Про це у п’ятницю, 10 жовтня, в Осло оголосив Нобелівській комітет. Нагороду було присуджено «за невтомну боротьбу проти пригноблення дітей і підлітків та за захист права всіх дітей на освіту».
17-річна Малала Юсуфзай стала наймолодшою лауреаткою Нобелівської премії за всю історію (до цього рекордсменом був 25-річний австралієць Вільям Лоуренс Брегг, якого відзначили 1915 року «Нобелем» із фізики). Малала, попри юний вік, уже досвідчена правозахисниця — вона бореться за право дівчаток ходити до школи нарівні з хлопчиками, починаючи з 11 років. У своєму блозі на Бі-Бі-Сі дівчина розповідала, як змінилося її життя після приходу талібів у долину Сват. А 9 жовтня 2012 року Малала пережила замах на життя, вчинений радикальними ісламістами, і стала прикладом того, що навіть діти й підлітки здатні зробити внесок у покращення умов свого існування.
Юна пакистанка вижила лише завдяки тому, що після поранення в голову її перевезли до Великої Британії, де лікували найкращі фахівці. У своїй автобіографії «Я — Малала», яка вийшла друком минулого року в Лондоні, правозахисниця зізналася: «Я не відчувала ненависті, коли згадувала про чоловіка, який стріляв у мене. І не прагнула помсти».
У день свого 16-річчя Малала виступила в штаб-квартирі ООН, — їй аплодували стоячи. Дівчинку також запрошувала до себе британська королева. За свою правозахисну діяльність Малала вже відзначена кількома престижними світовими нагородами, зокрема Міжнародною дитячою премією миру, премією імені Сахарова, премією Анни Політковської, званням «Посол совісті» правозахисної організації «Міжнародна амністія». Малалу «зробили» світові ЗМІ, які день за днем відстежували історію її одужання. До слова, на Нобелівську премію миру її на хвилі популярності висували й минулого року.
Натомість 60-річний Кайлаш Сатьяртхі, який очолює Глобальний рух проти використання дитячої праці в Індії, ніколи такого розголосу не мав, а просто наполегливо працював. У найкращих традиціях Махатми Ганді, очолюючи велику кількість мирних протестів, він виступав проти використання дитячої праці. Заснований ним 1980 року рух «Врятуємо дитинство» зі штаб-квартирою у Делі за ці роки допоміг визволити більше 80 тисяч дітей iз різних форм невільництва і сприяв їх реабілітації та здобуттю освіти. Поступово рух із національного переріс у глобальний, адже у світі на цей час від експлуатації й рабської праці потерпають до 168 мільйонів дітей. А 2000 року таких було на 78 мільйонів більше.
Дотримуючись своєї стратегії, активісти руху «Врятуємо дитинство» почали створювати села без невільницької дитячої праці. Починаючи з 2001 року, організації вдалося реформувати таким чином 356 сіл у 11 індійських штатах. Діти з цих сіл отримують гарантію, що й після досягнення 14 років зможуть продовжити навчання — як хлопчики, так і дівчатка.
Оголосивши імена цьогорічних переможців, у Нобелівському комітеті відзначили, що в останні роки світ значно просунувся у боротьбі з експлуатацією дітей. І хоча нагородження цієї проблеми не вирішить, але приверне увагу Заходу до того, про що він часто забуває, — до питання використання дитячої праці.
Члени Нобелівського комітету вважають значимим той факт, що переможцями стали громадяни Індії та Пакистану (держав, між якими постійно виникають воєнні конфлікти), послідовники індуїзму та ісламу, які присвятили життя спільній справі. Кайлаш Сатьяртхі вже заявив, що запросить Малалу Юсуфзай, яка тепер мешкає і навчається в Англії, до співробітництва для зміцнення миру між їхніми рідними країнами.
Лауреати поділять у рівних частинах 8 мільйонів шведських крон (майже 1,11 мільйона доларів США). Церемонія вручення премії відбудеться 10 грудня в Осло.
Цього року в списку претендентів значилося 278 номінантів, включно з 47 громадськими та міжнародними організаціями, що на 19 кандидатів більше, ніж минулого року. Серед них — і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.