Боснія і Герцеговина: вибори можуть призвести до розпаду країни
Згідно з попередніми результатами, на виборах трьох членів колективного президентського органу в Боснії і Герцеговині, що відбулися минулої неділі, перемагають кандидати-націоналісти.
Система влади в цій країні особлива: нею керує президія, до якої входять по одному представнику сербів, хорватів і мусульман. Як повідомили в Центральній виборчій комісії, судячи з усього, на цей раз керівні посади обіймуть Желька Цвіянович, Здравко Чович і Бакир Ізетбегович.
Окрім «президентів», виборці обирали й парламенти обох регіонів держави — Республіки Сербської (83 депутати) та Федерації Боснії і Герцеговини (98 депутатів), яка об’єднує області, де мешкають боснійці й хорвати, а також загальний національний парламент у складі 42 депутатів.
Обидві частини БіГ перебувають під міжнародним спостереженням. Вибори у Боснії відбувалися на тлі домінування націоналістичної риторики та економічної стагнації, зазначає «Євроньюз». Явка становила 54% — на два відсотки менше, ніж на попередніх виборах чотири роки тому.
Це вже сьомі у Боснії вибори після підписання Дейтонських угод, що поклали край громадянському протистоянню у 1992-1995 роках. З часу війни, що забрала понад 100 тисяч життів, минуло майже 20 років, однак відносини між головними етнічними групами в країні — боснійськими мусульманами, сербами та хорватами — досі напружені. Від кожної з цих груп регулярно лунають заклики до виходу зі складу федерації. Серби виступали за ліквідацію єдиної держави, хорвати виступали за відділення від Боснії, а боснійські мусульмани закликали до єдності між етнічними групами. Лідер боснійських сербів Мілорад Додік заявляв про те, що його політика буде спрямована на перетворення Республіки Сербської у самостійну державу, а лідер боснійців Бакир Ізетбегович критикував сербів та хорватів за проведення політики «референдумів і розподілів».
Із приходом до влади націонал-радикалів ці поділи ще більше поглибляться.
Боснія — одна з найбідніших країн Європи, де рівень безробіття сягає 44%, тоді як серед молоді цей показник іще вищий. У лютому цього року в країні розгорнулися масові протести, спричинені глибоким незадоволенням правлячою політичною елітою і високим рівнем корупції в країні. Аналітики передбачають, що протести можуть спалахнути знову, якщо нова влада країни не впорається із корупцією й падінням економіки. Країна прагне членства у Європейському Союзі, але цьому завданню заважає нездатність влади запровадити реформи, яких вимагають у Брюсселі. Напередодні виборів у ЄС заявили, що чекатимуть від нового уряду «необхідного примирення в суспільстві й політиці», яке забезпечить «прогрес у русі в бік Євросоюзу».
Угорщина: місцева влада повністю в руках партії прем’єра
Керована прем’єр-міністром Віктором Орбаном право-консервативна партія ФІДЕС здобула тотальну перемогу на місцевих виборах в Угорщині, здобувши посади мерів у 22 із 23 найбільших міст країни.
Переобрання забезпечив собі й чинний мер Будапешта Іштван Тарлош, якого підтримали 49% виборців. ФІДЕС також здобув 20 із 33 мандатів у столичній міськраді. Ліва опозиція, натомість, збільшила з трьох до п’яти кількість «своїх» голів столичних районів.
У порівнянні з попередніми місцевими виборами чотири роки тому, представництво у місцевих органах влади поліпшило ультраправе угруповання «Йоббік», яке тепер має своїх мерів майже у 20 невеликих містах — удвічі більше, ніж дотепер.
При цьому явка виборців була досить низькою — 42%, що на 4% менше, ніж чотири роки тому. Раніше цього року ФІДЕС виграв вибори до національного парламенту та Європарламенту. Угорська опозиція та Євросоюз закидають лідерові ФІДЕС Віктору Орбану авторитарні тенденції. Бо й ці останні місцеві вибори відбулися за зміненим виборчим законодавством, яке надає преференції правлячій партії.
Болівія: чинний президент здобуває легку перемогу
Президент Болівії Ево Моралес знову — вже третю каденцію поспіль — залишається на своїй посаді. На виборах глави держави він упевнено випередив усіх конкурентів. Офіційних результатів іще немає, але, як свідчать дані екзит-полів, за нього проголосувало близько 61% виборців, повідомив державний телеканал Unitel. Найближчий конкурент Моралеса — цементний магнат Самуель Доріа Медіна — відстає майже на 40%, заручившись підтримкою 24% виборців.
54-річний лівий політик Моралес — перший представник корінного індіанського населення, що став президентом. Після його приходу до влади 2006 року Болівія увійшла в період значного економічного зростання, хоча й залишається однією з найбідніших країн регіону. Принаймні півмільйона найбідніших мешканців країни стали жити трохи краще. Якщо 2006 року третина 10-мільйонної країни жила за межею бідності, то тепер таких — п’ята частина населення.
Третій президентський термін дозволить Моралесу подальшу реалізацію політики «вітчизняного соціалізму», який ґрунтується на фінансуванні соціальних програм для населення з величезних доходів від експлуатації націоналізованих нафтових та газових родовищ. Нині кошти з продажу енергоносіїв наповнюють національний бюджет на 35%, тоді як до приходу Моралеса до влади цей показник становив лише 10%.
Проведені одночасно з президентськими парламентські вибори також підтвердили домінування в Конгресі керованої президентом партії «Рух за соціалізм».