Від тріумвірату до соціалістичного тріумфу

14.10.2014

Боснія і Герцеговина: вибори можуть призвести до розпаду країни

Згідно з попередніми результатами, на виборах трьох членів колективного президентського органу в Боснії і Герцеговині, що відбулися минулої неділі, перемагають кандидати-націоналісти.

Система влади в цій країні особлива: нею керує президія, до якої входять по одному представнику сербів, хорватів і мусульман. Як повідомили в Центральній виборчій комісії, судячи з усього, на цей раз керівні посади обіймуть Желька Цвіянович, Здравко Чович і Бакир Ізетбегович.

Окрім «президентів», виборці обирали й парламенти обох регіонів держави — Республіки Сербської (83 депутати) та Федерації Боснії і Герцеговини (98 депутатів), яка об’єднує області, де мешкають боснійці й хорвати, а також загальний національний парламент у складі 42 депутатів.

Обидві частини БіГ перебувають під міжнародним спостереженням. Вибори у Боснії відбувалися на тлі домінування націоналістичної риторики та економічної стагнації, зазначає «Євроньюз». Явка становила 54% — на два відсотки менше, ніж на попередніх виборах чотири роки тому.

Це вже сьомі у Боснії вибори після підписання Дейтонських угод, що поклали край громадянському протистоянню у 1992-1995 роках. З часу війни, що забрала понад 100 тисяч життів, минуло майже 20 років, однак відносини між головними етнічними групами в країні — боснійськими мусульманами, сербами та хорватами — досі напружені. Від кожної з цих груп регулярно лунають заклики до виходу зі складу федерації. Серби виступали за ліквідацію єдиної держави, хорвати виступали за відділення від Боснії, а боснійські мусульмани закликали до єдності між етнічними групами. Лідер боснійських сербів Мілорад Додік заявляв про те, що його політика буде спрямована на перетворення Республіки Сербської у самостійну державу, а лідер боснійців Бакир Ізетбегович критикував сербів та хорватів за проведення політики «референдумів і розподілів».

Із приходом до влади націонал-радикалів ці поділи ще більше поглибляться.

Боснія — одна з найбідніших країн Європи, де рівень безробіття сягає 44%, тоді як серед молоді цей показник іще вищий. У лютому цього року в країні розгорнулися масові протести, спричинені глибоким незадоволенням правлячою політичною елітою і високим рівнем корупції в країні. Аналітики передбачають, що протести можуть спалахнути знову, якщо нова влада країни не впорається із корупцією й падінням економіки. Країна прагне членства у Європейському Союзі, але цьому завданню заважає нездатність влади запровадити реформи, яких вимагають у Брюсселі. Напередодні виборів у ЄС заявили, що чекатимуть від нового уряду «необхідного примирення в суспільстві й політиці», яке забезпечить «прогрес у русі в бік Євросоюзу».

Угорщина: місцева влада повністю в руках партії прем’єра

Керована прем’єр-міністром Віктором Орбаном право-консервативна партія ФІДЕС здобула тотальну перемогу на місцевих виборах в Угорщині, здобувши посади мерів у 22 із 23 найбільших міст країни.

Переобрання забезпечив собі й чинний мер Будапешта Іштван Тарлош, якого підтримали 49% виборців. ФІДЕС також здобув 20 із 33 мандатів у столичній міськраді. Ліва опозиція, натомість, збільшила з трьох до п’яти кількість «своїх» голів столичних районів.

У порівнянні з попередніми місцевими виборами чотири роки тому, представництво у місцевих органах влади поліпшило ультраправе угруповання «Йоббік», яке тепер має своїх мерів майже у 20 невеликих містах — удвічі більше, ніж дотепер.

При цьому явка виборців була досить низькою — 42%, що на 4% менше, ніж чотири роки тому. Раніше цього року ФІДЕС виграв вибори до національного парламенту та Європарламенту. Угорська опозиція та Євросоюз закидають лідерові ФІДЕС Віктору Орбану авторитарні тенденції. Бо й ці останні місцеві вибори відбулися за зміненим виборчим законодавством, яке надає преференції правлячій партії.

Болівія: чинний президент здобуває легку перемогу

Президент Болівії Ево Моралес знову — вже третю каденцію поспіль — залишається на своїй посаді. На виборах глави держави він упевнено випередив усіх конкурентів. Офіційних результатів іще немає, але, як свідчать дані екзит-полів, за нього проголосувало близько 61% виборців, повідомив державний телеканал Unitel. Найближчий конкурент Моралеса — цементний магнат Самуель Доріа Медіна — відстає майже на 40%, заручившись підтримкою 24% виборців.

54-річний лівий політик Моралес — перший представник корінного індіанського населення, що став президентом. Після його приходу до влади 2006 року Болівія увійшла в період значного економічного зростання, хоча й залишається однією з найбідніших країн регіону. Принаймні півмільйона найбідніших мешканців країни стали жити трохи краще. Якщо 2006 року третина 10-мільйонної країни жила за межею бідності, то тепер таких — п’ята частина населення.

Третій президентський термін дозволить Моралесу подальшу реалізацію політики «вітчизняного соціалізму», який ґрунтується на фінансуванні соціальних програм для населення з величезних доходів від експлуатації націоналізованих нафтових та газових родовищ. Нині кошти з продажу енергоносіїв наповнюють національний бюджет на 35%, тоді як до приходу Моралеса до влади цей показник становив лише 10%.

Проведені одночасно з президентськими парламентські вибори також підтвердили домінування в Конгресі керованої президентом партії «Рух за соціалізм».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>