Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Казкові птахи Примаченко несуть тепло у кожне серце.
Днями в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка робіт Марії Примаченко. Спадщина геніальної художниці налічує близько п’яти тисяч робіт, але більшість із них знаходяться у приватних колекціях. Саме це й спонукало організувати виставку такого формату, адже представлені картини знаходяться у приватних колекціонерів і дуже рідко виставляються. Невелика частина казкових звірів, птахів і квітів Примаченко зберігається у фондах Музею українського народного декоративного мистецтва, Національного музею народної архітектури і побуту, Запорізького художнього музею та Національного музею Тараса Шевченка. Ще за життя Примаченко від щирого серця роздаровувала свої картини. Їх отримували ті, хто справді був закоханий у наївне малярство. А віднедавна чарівним світом Примаченко неабияк зацікавилися колекціонери і бізнесмени. Тож ціни на її звірів стрімко зросли.
Сьогодні роботи непрофесійної художниці оцінюють від трьох до восьми тисяч доларів, каже співорганізатор виставки, колекціонер та директор видавництва «Софія-А» Максим Мельник. Найдорожчою серед представлених на виставці робіт є вишита картина «Чапай».
До речі, позаминулого року тут уже виставляли картини художниці від Бога. Цього разу виставка кількісно менша. Загалом представлено трохи більше 40 полотен у трьох залах. Майже всі вони належать Михайловi Кучірку, Максимові Мельнику і Петрові Багрію, а ще три роботи зберігаються у музеї Шевченка. Заступник директора музею Тетяна Чуйко каже, що раніше глядачі не мали широкого доступу до картин із приватних колекцій. А тепер досхочу можуть намилуватися фантастичними тваринами, в зображення яких «Примаченко вкладала бачення якихось людських стосунків, людських вад».
«Вона не просто продовжила традицію, — додає Тетяна Чуйко, — Примаченко створила свій світ на ґрунті попередніх пластів культури. Її роботи впізнавані, її тваринки неповторні. Саме цим вона цікавила і Пікассо, й інших митців, що шукали нового способу висловлювання в мистецтві».
Відкриття виставки відвідав відомий художник Олександр Дубовик. Він поділився з «УМ»: «Скільки б не дивився на картини Марії Примаченко, завжди відчуваєш, ніби вперше їх бачиш. Це величезне щастя — дивитися на її роботи, культура її кольору — неймовірна», та додав, що розповідати про сюжети картин художниці можна нескінченно.
Виставка триватиме до 27 жовтня у Національному музеї Тараса Шевченка.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>