Казкові птахи Примаченко несуть тепло у кожне серце.
Днями в Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка робіт Марії Примаченко. Спадщина геніальної художниці налічує близько п’яти тисяч робіт, але більшість із них знаходяться у приватних колекціях. Саме це й спонукало організувати виставку такого формату, адже представлені картини знаходяться у приватних колекціонерів і дуже рідко виставляються. Невелика частина казкових звірів, птахів і квітів Примаченко зберігається у фондах Музею українського народного декоративного мистецтва, Національного музею народної архітектури і побуту, Запорізького художнього музею та Національного музею Тараса Шевченка. Ще за життя Примаченко від щирого серця роздаровувала свої картини. Їх отримували ті, хто справді був закоханий у наївне малярство. А віднедавна чарівним світом Примаченко неабияк зацікавилися колекціонери і бізнесмени. Тож ціни на її звірів стрімко зросли.
Сьогодні роботи непрофесійної художниці оцінюють від трьох до восьми тисяч доларів, каже співорганізатор виставки, колекціонер та директор видавництва «Софія-А» Максим Мельник. Найдорожчою серед представлених на виставці робіт є вишита картина «Чапай».
До речі, позаминулого року тут уже виставляли картини художниці від Бога. Цього разу виставка кількісно менша. Загалом представлено трохи більше 40 полотен у трьох залах. Майже всі вони належать Михайловi Кучірку, Максимові Мельнику і Петрові Багрію, а ще три роботи зберігаються у музеї Шевченка. Заступник директора музею Тетяна Чуйко каже, що раніше глядачі не мали широкого доступу до картин із приватних колекцій. А тепер досхочу можуть намилуватися фантастичними тваринами, в зображення яких «Примаченко вкладала бачення якихось людських стосунків, людських вад».
«Вона не просто продовжила традицію, — додає Тетяна Чуйко, — Примаченко створила свій світ на ґрунті попередніх пластів культури. Її роботи впізнавані, її тваринки неповторні. Саме цим вона цікавила і Пікассо, й інших митців, що шукали нового способу висловлювання в мистецтві».
Відкриття виставки відвідав відомий художник Олександр Дубовик. Він поділився з «УМ»: «Скільки б не дивився на картини Марії Примаченко, завжди відчуваєш, ніби вперше їх бачиш. Це величезне щастя — дивитися на її роботи, культура її кольору — неймовірна», та додав, що розповідати про сюжети картин художниці можна нескінченно.
Виставка триватиме до 27 жовтня у Національному музеї Тараса Шевченка.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
