Юліє Володимирівно!
Я завжди сприймав людей такими, які вони є, бо всі вони — Божі створіння. Але саме сьогодні, перший раз у житті, пошкодував, що не тільки був знайомий, а й довгі роки співпрацював з вами. Я навіть засумнівався, що вас створив Бог.
Невже заради депутатського мандата ви так запросто, по-злодійськи, перед моїми земляками-роменцями вилили на мене купу бруду? Ваші партійці звезли публіку автобусами з усього округу, аби почути з ваших вуст цинічну брехню, відверту гидоту на мою адресу — в моєму рідному місті Ромни, якому я віддав кращі роки життя. Невже ви розраховуєте на те, що мої земляки — німе бидло, щоб повірити в цю грязюку? Я впевнений: люди не тільки в цю нісенітницю не повірять, а й навіть у ваше фірмове «любі мОї».
Я в цьому переконався, коли ви відразу після Харкова роздавали наряди на київському Майдані, і бачив реакцію людей на ваше відверте лукавство.
Обіцяю, що буду постійно молитися за вас, за спасіння вашої душі. І знайте, що мені перед Богом і людьми не соромно за своє життя. А вам? Нехай благословить і допоможе вам Бог!