Ми, офіцери Спілки офіцерів України, звертаємось до вас як відповідального за ситуацію, що склалась із забезпеченням боєздатності наших військ як у зоні АТО, так і по всій країні.
Бойової техніки, озброєння та засобів захисту катастрофічно не вистачає нашим військовим частинам.
Водночас Міністерство оборони і підприємства Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства «Промоборонекспорт», покликані забезпечувати захисників Вітчизни, незаконно продають на внутрішньому ринку таку потрібну техніку та озброєння.
Поряд iз цим Кабінет Міністрів України чомусь не ухвалює рішення про припинення продажу зброї та бойової техніки на внутрішньому та зовнішньому ринках. Виявляється, що те, що потребують наші війська, — колієукладачі БАТ-2, траншейні екскаватори МДК-3, інженерні машини розгородження ІМР, БМДМ-2, тягачі МТ-ЛБ, КамАзи, каски, системи РЛС близької розвідки СБР-3, автомати АКМ (калібр 7,62 мм), гранатомети РПГ-7У, авіаційні ракети, протитанкові комплекси «Фагот», БТР-70 і навіть Мі-8 та безпілотники «Рейс», яких у цей час начебто у нас зовсім немає, вільно продаються через посередників. Кому? Криміналітетові? Терористам? Хто ці «торгаші»? Встановіть, будь ласка, і дайте нам відповідь.
Чому за жертвенні народні гроші волонтери купують зброю і техніку для бійців, коли вона повинна поставлятися безоплатно.
Україна приєдналась до Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї як доповнення Конвенції ООН проти транснаціональної злочинності, і в той же самий час має такий незаконний обіг.
Неприйняття радикальних рішень у цих питаннях може давати підстави думати, що і вище керівництво держави причетне до цих оборудок.
Друге запитання. Чому 97 відсотків продукції українського ВПК, що йшла на експорт, не переорієнтовується на постачання нашим Збройним силам? Для потреб усіх трьох видів Збройних сил України необхідно надати замовлення і розгорнути оборонні підприємства для виготовлення нових зразків озброєння і військової техніки, здатних протистояти надсучасному російському озброєнню, а не постачати нашим частинам обладнання з арсеналу, на 80 відсотків морально і фізично застарілого. Танки «Оплот», БТР-4, штурмові гвинтівки «Тавор», багатофункціональні комплекси «Сапсан» необхідні зараз, а не в перспективі, бо буде пізно. При тому вся ця бойова техніка повинна безперервно розвиватись і вдосконалюватися. З іншого боку — це і робочі місця на оборонних підприємствах, і розвиток економіки.
Ми розуміємо, що ви докладаєте великих зусиль у царині дипломатії, і це потребує багато часу. Але нікому, окрім вас, як Головнокомандуючого, не дано повною мірою займатися справами війни. Тому ми, як підлеглі вам військові офіцери, звертаємося винятково до вас.
Затверджено на зібранні офіцерів
Київської організації
Спілки офіцерів України.
За дорученням зібрання офіцерів —
секретар Київської організації СОУ
Юрій Царенко.