Верховна Рада на позачерговому засіданні мала розглянути законопроект «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Це вже друга спроба провести його в парламенті. Ще 28 серпня група депутатів, серед яких Ірина Геращенко, Андрій Шевченко, Валерій Пацкан, Ірина Луценко, подали проект закону до ВР, а 16 вересня його включили до порядку денного, але, вирішуючи більш «важливі» питання, навіть не спромоглися розглянути.
Розробники закону — представники адміністрації Президента, правозахисники, члени громадських організацій та волонтери — переконані, що він допоможе вирішити найбільш нагальні потреби переміщених осіб.
Перш за все, відповідальність за переселенців перейде від Державної міграційної служби до Міністерства соцполітики.
«Філософія цього законопроекту є правозахисною, він спрямований на захист прав і свобод людини, а не просто на те, щоб вести облік, споглядати та контролювати. Він пропонує дуже багато спрощених процедур, зокрема на шість місяців надавати внутрішньо переміщеним особам безкоштовне житло», — розповідає Борис Захаров, директор адвокатського Центру Української Гельсінської спілки.
За його словами, новий закон відкриває шлях для благодійної гуманітарної допомоги, яка буде спрямована на розвиток соціальної інфраструктури. Низка іноземних фондів і міжнародних організацій уже готова надати українцям фінансову допомогу, але без закону гроші не зможуть потрапити в Україну, адже він передбачає внесення змін до Митного і Податкового кодексу — фактично скасовує податки і збори на благодійну допомогу такого роду.
Якщо закон діятиме, то буде також створено єдиний реєстр переселенців. Безпека даних охоронятиметься на державному рівні. За допомогою цього реєстру людям видаватимуть довідку, за якою вони зможуть влаштуватися на роботу, винайняти житло і змінити реєстрацію.
Закон захищатиме права лише тих людей, які виїжджатимуть iз проблемних територій до інших українських областей. Тих осіб, які мають намір виїхати до РФ, спокусившись обіцянками «сусідів», спеціалісти попереджають, що, потрапивши на територію іншої держави й отримавши там статус біженців, вони автоматично вийдуть з-під дії українського правового поля і не зможуть розраховувати ні на привілеї нового закону, ні навіть на допомогу українських правозахисників і дипломатів, у разі, якщо їх захочуть вислати, скажімо, до Сибіру.
«Закон, можливо, не вирішить усіх проблем, тому що всі проблеми можна вирішити тільки тоді, коли закінчиться агресія Російської Федерації, коли в нас не будуть більше гинути люди. Втім зараз є проблеми, які держава все ж спроможна вирішити, для цього просто треба прийняти закон. Уже не можна чекати. Бо починається зима», — переконана Ольга Скрипник, переселенка з Криму, член правозахисної організації «Альменда».
Не чекаючи приморозків, переселенці планують зiбратися під стінами парламенту з валізами, щоб наочно показати депутатам, як це — жити у «підвішеному» стані, у постійному страху, без упевненості у завтрашньому дні. Така акція, на думку організаторів, мусить простимулювати нардепів до негайного прийняття закону.