З Ющенком — до Європи

      Хоч як би нам хотілося думати, що ми живемо в Європі, дурити самих себе стає дедалі важче. Європейська спільнота, поблажливо посміхнувшись українцям, прийме до лав ЄС значно менш цивілізовану на вигляд Румунію і відгородиться від України з її непослідовною й недемократичною владою, яка рухається то на Захід, то на Схід, ще вищою «прозорою завісою». Словом, у найближчі півстоліття теплі обійми Європи нам не загрожують. Звісно, якщо народ проголосує за спадкоємність влади, себто за Віктора Януковича, який у кращому випадку забезпечить нас болотом кучмівської «стабільності».

      Є, звісно, й інший вихід: обрати Президентом Віктора Ющенка. І тоді «вже через 10 років — при умові, якщо у нього буде другий термін президентських повноважень, — Україна однозначно буде серед членів Європейського Союзу». В цьому твердо переконаний виконавчий віце-президент Конгресу національних громад, голова Асоціації єврейських організацій і общин (Ваад) України Йосиф Зісельс, про що й заявив журналістам, перебуваючи в Чернівцях.

      При цьому пан Зісельс наголосив, що нікого, і тим паче єврейське населення України, не агітує голосувати за лідера «Сили народу». За словами пана Йосифа, особисто для себе він визначився, кого й за що треба підтримувати, але «ніколи не покличе» за собою людину, яка «не визначилася сама». Кожен повинен сам, свідомо й обдумано зробити свій вибір, а не бездумно ставити позначку навпроти чийогось прізвища в бюлетені тільки тому, що так сказав директор, голова сільради або голова національної громади. «До національних громад приходять люди різних політичних поглядів — від лівих до правих. Ми ж не можемо поставити громаду — будь вона польською, угорською, румунською чи грецькою — на межу розколу і тягнути за одного кандидата у президенти або якусь конкретну партію», — пояснив Зісельс. І зауважив, що саме таким шляхом ідуть провладні сили, «тягнучи деякі національні громади голосувати за Віктора Януковича». Йосиф Зісельс зазначив, що в Україні, «незважаючи на складне економічне становище і політичні проблеми», немає сильної напруги та агресії у міжнаціональних стосунках, але декому дуже хочеться їх створити. «Щоразу перед парламентськими чи президентськими виборами ситуація загострюється — не між національними громадами, а штучно, у пресі. Це не означає, що люди змінюють своє ставлення до різних національностей перед виборами, це означає лише, що деякі політики використовують ці питання якраз перед виборами: щоб або залучити до себе свій електорат, або навпаки — використати різні ярлики «шовініста» або «антисеміта» і начепити їх проти свого політичного супротивника».